Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Пятница, 29.03.2024


Главная » Файлы » Расчетная работа » Расчетная работа

Оцінка хімічної обстановки. Оцінки радіаційної обстановки після аварії на АЕС
[ Скачать с сервера (332.6 Kb) ] 30.08.2017, 16:05
На хімічно небезпечному об’єкті вдень внаслідок аварії зруйновано ємність, в якій містилось 20 т соляної кислоти. Ємність не обвалована. На відстані 5 км від ХНО по азимуту 65o знаходиться підприємство харчової промисловості. На підприємстві працює 75 осіб, забезпеченість протигазами – 20%. Час від початку аварії – 1 год.
Метеорологічні умови: ясний день, швидкість вітру 2,2 м/с, напрямок вітру (азимут) 120o, температура повітря +40oС.
Визначити:
- тривалість дії фактора зараження;
- повну глибину та площу зони хімічного зараження;
- час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта харчової промисловості;
- можливі втрати виробничого персоналу.
Нанести на схему зону хімічного зараження.

Розв’язання

1. За додатком 1.1 знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери.
Вдень за змінної хмарності та швидкості вітру 2,2 м/с – це буде ізотермія.
2. Визначаємо еквівалентну кількість хлору ( Qe1 ) у первинній хмарі:
Qe1 = K1K3 K5 K7Q0 = 0 ×0,3 × 0,23 ×1,6 × 20 = 0т
3. Визначаємо час випаровування хлору з поверхні при вільному розливі:

T = h × d
K2 × K 4 × K7

= 0,05×1,198
0,021 ×1,33 ×1,6


= 1,34 год » 80хв

4. Визначаємо еквіваленту кількість хлору у вторинній хмарі ( Qe 2 ).

Оскільки

N < T , то

K6 = T 0,8 = 1,340,8 » 1,26 :

Qe2=(1-0)*0,021*0,3*1,33*0,23*1,26*1,6*(20/0,05*1,198)=1,3т


5. Маючи величину Qe1 = 0 т , визначаємо глибина зони зараження первинною хмарою Г1=0 км.


6. Маючи величину

Qe 2 = 1,3 т

за додатком 1.2 знаходимо глибину зони

зараження вторинною хмарою. Оскільки для маси 1,3 т даних немає, то для знаходження Г2 використовуємо інтерполяцію:
Г = 2,84 + ( 5,35 - 2,84) × 0,7 » 3,7км
2 3 - 1
Отже, Г2=3,7 км.
7. Знаходимо повну глибину зони зараження:
Г = Г ¢ + 0,5 × Г ¢ = 3,7+0,5*0 = 3,7 км
Одержаний результат порівнюємо з максимально можливим значенням

глибини переносу повітряних мас

Г п на даний час, яке визначаємо за

формулою:

Г п = t × V = 1 ×12 = 12км . Остаточно розрахунковою глибиною зони

зараження слід вважати менше із двох порівнюваних між собою значень, тобто в даному випадку – це 3,7 км.
8. Визначаємо площу зони хімічного зараження:


SСДОР

= p × Г
п

= 3,14 ×3,7
8


= 5,4 км2

9. Визначаємо час підходу зараженого повітря від ХНО до об’єкта харчової промисловості:

t = x = 5
V 12


= 0,42 год » 25хв

10. З додатку 1.6 знаходимо, що при забезпеченості протигазами 20% на відкритій місцевості втрати персоналу становитимуть 75%, тобто:

В = 75 × 75
100
із них смертельних уражень зазнають


= 57 осіб ,

57× 0,35 = 20 осіб , уражень середнього і

важкого ступеня - 57 × 0,4 = 23 особи , уражень легкого ступеня –
57× 0,25 = 14 осіб
(див. примітку до додатку 1.6).
11. Наносимо на схему зону зараження (рис. 1.1).

Таким чином, за результатами розрахунків маємо:
1) повна глибина зони зараження становить до 3,7 км;
2) площа зони зараження – 5,4 км2;
3) хмара з вражаючою концентрацією СДОР підійде до підприємства харчової промисловості приблизно за 25 хв;
4) тривалість вражаючої дії хлору в зоні зараження – до 80 хв.



Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС

Внаслідок аварії на АЕС стався викид в атмосферу радіоактивних речовин реакторного походження. Вихідні дані:
Час початку аварії 11 год
Час початку роботи (входження в зону зараження) 13 год
Час доби день
Хмарність середня
Швидкість вітру на висоті 10м (V10), м/с 2,6
Напрямок середнього вітру (азимут), ° 135
Виміряний рівень радіації на початку роботи D , рад/год 16
Час виконання робіт на зараженій території Т, год. 6
Установлена доза радіації Dзад, рад 15
Тип реактора ВВЕР-1000
Частка викинутих в атмосферу радіоактивних речовин (РР), % 50
Коефіцієнт ослаблення дози опромінювання Косл 1

Зведена команда протирадіаційного і хімічного захисту (ЗвКПР і ПХЗ) повинна провести рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) на відкритій території в зонах зараження.
Визначити:
- розміри зон радіоактивного забруднення місцевості та зобразити їх графічно.
- дозу радіації, яку може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ, що буде
працювати в зонах радіоактивного забруднення.
- потужність дози (рівень радіації) на заданий час.
- допустимий час перебування ЗвКПР і ПХЗ у зонах радіоактивного забруднення.
- допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ у зонах радіоактивного забруднення.
- визначити відвернуту дозу радіації за час, який пройшов після аварії.
Зробити висновки, а саме написати які невідкладні контрзаходи залежно від найнижчих меж та рівня безумовної виправданості.

Розв’язання

1. За табл. 2.3 визначаємо категорію вертикальної стійкості атмосфери на момент аварії АЕС за метеорологічними умовами і швидкістю вітру V10=2,6 м/с. Це буде конвекція.
1.1. За табл. 2.4 визначаємо середню швидкість вітру (Vсер). Вона буде 2м/с.
1.2. За табл. 2.5-2.9 у залежності від категорії стійкості атмосфери, середньої швидкості вітру, відсотка виходу активності і типу аварійного реактора визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості.
1.3. На схемі позначаємо місце розміщення аварійного реактора. За азимутом 135 ° проводимо вісь прогнозованого сліду радіоактивної хмари. Азимут вітру – це кут у горизонтальній площині між напрямком на північ та напрямком, звідки віє вітер, відрахований у напрямку руху годинникової стрілки. В нашому випадку – північно-західний.
За даними табл. 2.5 (оскільки нами попередньо визначена категорія стійкості атмосфери – конвекція, а також Vсер=2 м/с) для заданого типу реактора ВВЕР-1000 і частки викинутих радіоактивних речовин (РР) - 50% визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:
Зона М – довжина LМ = 438км, ширина ШМ =111 км, площа SМ=38400 км2;
Зона А - довжина LА = 123км, ширина ША = 24,6 км, площа SМ = 2380 км2.
З урахуванням азимуту вітру наносимо знак АЕС і виконуємо пояснювальний надпис синім кольором.
З урахуванням масштабу відкладаємо на осі сліду довжини зон М і А. На відстані ½ довжини зони М і А відкладаємо ширину зон М і А, які можуть сформуватися через годину після аварії рис. 2. Колір зовнішніх зон повинен бути: М - червоний; А – синій; Б – зелений; В- коричневий; Г – чорний, як позначено на рис.2.2.
Категория: Расчетная работа | Добавил: opteuropa | Теги: Оцінка хімічної обстановки, розрахункова робота., Оцінки радіаційної обстановки після, цивільний захист
Просмотров: 560 | Загрузок: 19 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно