Главная » Файлы » Расчетная работа » Расчетная работа |
Оцінка хімічної обстановки. Оцінки радіаційної обстановки після аварії на АЕС
[ Скачать с сервера (332.6 Kb) ] | 30.08.2017, 16:05 |
На хімічно небезпечному об’єкті вдень внаслідок аварії зруйновано ємність, в якій містилось 20 т соляної кислоти. Ємність не обвалована. На відстані 5 км від ХНО по азимуту 65o знаходиться підприємство харчової промисловості. На підприємстві працює 75 осіб, забезпеченість протигазами – 20%. Час від початку аварії – 1 год. Метеорологічні умови: ясний день, швидкість вітру 2,2 м/с, напрямок вітру (азимут) 120o, температура повітря +40oС. Визначити: - тривалість дії фактора зараження; - повну глибину та площу зони хімічного зараження; - час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта харчової промисловості; - можливі втрати виробничого персоналу. Нанести на схему зону хімічного зараження. Розв’язання 1. За додатком 1.1 знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери. Вдень за змінної хмарності та швидкості вітру 2,2 м/с – це буде ізотермія. 2. Визначаємо еквівалентну кількість хлору ( Qe1 ) у первинній хмарі: Qe1 = K1K3 K5 K7Q0 = 0 ×0,3 × 0,23 ×1,6 × 20 = 0т 3. Визначаємо час випаровування хлору з поверхні при вільному розливі: T = h × d K2 × K 4 × K7 = 0,05×1,198 0,021 ×1,33 ×1,6 = 1,34 год » 80хв 4. Визначаємо еквіваленту кількість хлору у вторинній хмарі ( Qe 2 ). Оскільки N < T , то K6 = T 0,8 = 1,340,8 » 1,26 : Qe2=(1-0)*0,021*0,3*1,33*0,23*1,26*1,6*(20/0,05*1,198)=1,3т 5. Маючи величину Qe1 = 0 т , визначаємо глибина зони зараження первинною хмарою Г1=0 км. 6. Маючи величину Qe 2 = 1,3 т за додатком 1.2 знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою. Оскільки для маси 1,3 т даних немає, то для знаходження Г2 використовуємо інтерполяцію: Г = 2,84 + ( 5,35 - 2,84) × 0,7 » 3,7км 2 3 - 1 Отже, Г2=3,7 км. 7. Знаходимо повну глибину зони зараження: Г = Г ¢ + 0,5 × Г ¢ = 3,7+0,5*0 = 3,7 км Одержаний результат порівнюємо з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г п на даний час, яке визначаємо за формулою: Г п = t × V = 1 ×12 = 12км . Остаточно розрахунковою глибиною зони зараження слід вважати менше із двох порівнюваних між собою значень, тобто в даному випадку – це 3,7 км. 8. Визначаємо площу зони хімічного зараження: SСДОР = p × Г п = 3,14 ×3,7 8 = 5,4 км2 9. Визначаємо час підходу зараженого повітря від ХНО до об’єкта харчової промисловості: t = x = 5 V 12 = 0,42 год » 25хв 10. З додатку 1.6 знаходимо, що при забезпеченості протигазами 20% на відкритій місцевості втрати персоналу становитимуть 75%, тобто: В = 75 × 75 100 із них смертельних уражень зазнають = 57 осіб , 57× 0,35 = 20 осіб , уражень середнього і важкого ступеня - 57 × 0,4 = 23 особи , уражень легкого ступеня – 57× 0,25 = 14 осіб (див. примітку до додатку 1.6). 11. Наносимо на схему зону зараження (рис. 1.1). Таким чином, за результатами розрахунків маємо: 1) повна глибина зони зараження становить до 3,7 км; 2) площа зони зараження – 5,4 км2; 3) хмара з вражаючою концентрацією СДОР підійде до підприємства харчової промисловості приблизно за 25 хв; 4) тривалість вражаючої дії хлору в зоні зараження – до 80 хв. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС Внаслідок аварії на АЕС стався викид в атмосферу радіоактивних речовин реакторного походження. Вихідні дані: Час початку аварії 11 год Час початку роботи (входження в зону зараження) 13 год Час доби день Хмарність середня Швидкість вітру на висоті 10м (V10), м/с 2,6 Напрямок середнього вітру (азимут), ° 135 Виміряний рівень радіації на початку роботи D , рад/год 16 Час виконання робіт на зараженій території Т, год. 6 Установлена доза радіації Dзад, рад 15 Тип реактора ВВЕР-1000 Частка викинутих в атмосферу радіоактивних речовин (РР), % 50 Коефіцієнт ослаблення дози опромінювання Косл 1 Зведена команда протирадіаційного і хімічного захисту (ЗвКПР і ПХЗ) повинна провести рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) на відкритій території в зонах зараження. Визначити: - розміри зон радіоактивного забруднення місцевості та зобразити їх графічно. - дозу радіації, яку може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ, що буде працювати в зонах радіоактивного забруднення. - потужність дози (рівень радіації) на заданий час. - допустимий час перебування ЗвКПР і ПХЗ у зонах радіоактивного забруднення. - допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ у зонах радіоактивного забруднення. - визначити відвернуту дозу радіації за час, який пройшов після аварії. Зробити висновки, а саме написати які невідкладні контрзаходи залежно від найнижчих меж та рівня безумовної виправданості. Розв’язання 1. За табл. 2.3 визначаємо категорію вертикальної стійкості атмосфери на момент аварії АЕС за метеорологічними умовами і швидкістю вітру V10=2,6 м/с. Це буде конвекція. 1.1. За табл. 2.4 визначаємо середню швидкість вітру (Vсер). Вона буде 2м/с. 1.2. За табл. 2.5-2.9 у залежності від категорії стійкості атмосфери, середньої швидкості вітру, відсотка виходу активності і типу аварійного реактора визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості. 1.3. На схемі позначаємо місце розміщення аварійного реактора. За азимутом 135 ° проводимо вісь прогнозованого сліду радіоактивної хмари. Азимут вітру – це кут у горизонтальній площині між напрямком на північ та напрямком, звідки віє вітер, відрахований у напрямку руху годинникової стрілки. В нашому випадку – північно-західний. За даними табл. 2.5 (оскільки нами попередньо визначена категорія стійкості атмосфери – конвекція, а також Vсер=2 м/с) для заданого типу реактора ВВЕР-1000 і частки викинутих радіоактивних речовин (РР) - 50% визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення: Зона М – довжина LМ = 438км, ширина ШМ =111 км, площа SМ=38400 км2; Зона А - довжина LА = 123км, ширина ША = 24,6 км, площа SМ = 2380 км2. З урахуванням азимуту вітру наносимо знак АЕС і виконуємо пояснювальний надпис синім кольором. З урахуванням масштабу відкладаємо на осі сліду довжини зон М і А. На відстані ½ довжини зони М і А відкладаємо ширину зон М і А, які можуть сформуватися через годину після аварії рис. 2. Колір зовнішніх зон повинен бути: М - червоний; А – синій; Б – зелений; В- коричневий; Г – чорний, як позначено на рис.2.2. | |
Просмотров: 560 | Загрузок: 19 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |