Главная » Файлы » Расчетная работа » Расчетная работа |
Оцінка хімічної обстановки.Оцінки радіаційної обстановки після аварії на АЕС
[ Скачать с сервера (332.6 Kb) ] | 20.01.2018, 20:45 |
Оцінка хімічної обстановки На хімічно небезпечному об’єкті вдень внаслідок аварії зруйновано ємність, в якій містилось 20 т соляної кислоти. Ємність не обвалована. На відстані 5 км від ХНО по азимуту 65o знаходиться підприємство харчової промисловості. На підприємстві працює 75 осіб, забезпеченість протигазами – 20%. Час від початку аварії – 1 год. Метеорологічні умови: ясний день, швидкість вітру 2,2 м/с, напрямок вітру (азимут) 120o, температура повітря +40oС. Визначити: - тривалість дії фактора зараження; - повну глибину та площу зони хімічного зараження; - час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта харчової промисловості; - можливі втрати виробничого персоналу. Нанести на схему зону хімічного зараження. Розв’язання 1. За додатком 1.1 знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери. Вдень за змінної хмарності та швидкості вітру 2,2 м/с – це буде ізотермія. 2. Визначаємо еквівалентну кількість хлору ( Qe1 ) у первинній хмарі: Qe1 = K1K3 K5 K7Q0 = 0 ×0,3 × 0,23 ×1,6 × 20 = 0т 3. Визначаємо час випаровування хлору з поверхні при вільному розливі: T = h × d K2 × K 4 × K7 = 0,05×1,198 0,021 ×1,33 ×1,6 = 1,34 год » 80хв 4. Визначаємо еквіваленту кількість хлору у вторинній хмарі ( Qe 2 ). Оскільки N < T , то K6 = T 0,8 = 1,340,8 » 1,26 : Qe2=(1-0)*0,021*0,3*1,33*0,23*1,26*1,6*(20/0,05*1,198)=1,3т 5. Маючи величину Qe1 = 0 т , визначаємо глибина зони зараження первинною хмарою Г1=0 км. 6. Маючи величину Qe 2 = 1,3 т за додатком 1.2 знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою. Оскільки для маси 1,3 т даних немає, то для знаходження Г2 використовуємо інтерполяцію: Г = 2,84 + ( 5,35 - 2,84) × 0,7 » 3,7км 2 3 - 1 Отже, Г2=3,7 км. 7. Знаходимо повну глибину зони зараження: Г = Г ¢ + 0,5 × Г ¢ = 3,7+0,5*0 = 3,7 км Одержаний результат порівнюємо з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г п на даний час, яке визначаємо за формулою: Г п = t × V = 1 ×12 = 12км . Остаточно розрахунковою глибиною зони зараження слід вважати менше із двох порівнюваних між собою значень, тобто в даному випадку – це 3,7 км. 8. Визначаємо площу зони хімічного зараження: SСДОР = p × Г п = 3,14 ×3,7 8 = 5,4 км2 9. Визначаємо час підходу зараженого повітря від ХНО до об’єкта харчової промисловості: t = x = 5 V 12 = 0,42 год » 25хв 10. З додатку 1.6 знаходимо, що при забезпеченості протигазами 20% на відкритій місцевості втрати персоналу становитимуть 75%, тобто: В = 75 × 75 100 із них смертельних уражень зазнають = 57 осіб , 57× 0,35 = 20 осіб , уражень середнього і важкого ступеня - 57 × 0,4 = 23 особи , уражень легкого ступеня – 57× 0,25 = 14 осіб (див. примітку до додатку 1.6). 11. Наносимо на схему зону зараження (рис. 1.1). Таким чином, за результатами розрахунків маємо: 1) повна глибина зони зараження становить до 3,7 км; 2) площа зони зараження – 5,4 км2; 3) хмара з вражаючою концентрацією СДОР підійде до підприємства харчової промисловості приблизно за 25 хв; 4) тривалість вражаючої дії хлору в зоні зараження – до 80 хв. | |
Просмотров: 514 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |