| Главная » Файлы » Расчетная работа » Расчетная работа |
СТАН ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
| [ Скачать с сервера (716.0 Kb) ] | 11.06.2017, 23:13 |
| У даному інформаційно-аналітичному огляді наводиться узагальнена інформація стосовно забруднення атмосферного повітря України, стану поверхневих вод, радіаційного стану та геологічних явищ за другий квартал 2008 року. Аналіз стану атмосферного повітря здійснювався на основі даних спостережень за вмістом забруднюючих речовин у 53 містах на 161 стаціонарному посту, наданих організаціями Державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль ської катастрофи (МНС України). Аналіз стану поверхневих вод виконано на основі даних спостережень за вмістом гідрохімічних показників наданих спеціальними підрозділами та територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди), територіальними органами Державного комітету України по водному господарству (Держводгоспу) та організаціями Державної гідрометеорологічної служби МНС України. Аналіз радіаційного забруднення повітря здійснювався на основі даних спостережень, наданих організаціями Державної гідрометеорологічної служби МНС України (загалом на 180 пунктах спостережень) та Житомирською обласною санітарно-епідеміологічною службою (на 23 пунктах спостережень). Аналіз забруднення поверхневих вод у зонах впливу атомних електростанцій здійснювався на основі даних спостережень за вмістом у воді радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 наданих: • у Волинській області – Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією Рівненського обласного управління меліорації та водного господарства (5 пунктів спостережень); • у Рівненській області – Рівненським ЦГМ Державної гідрометеорологічної служби МНС України (2 пункти спостережень); • у Хмельницькій області – Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією Рівненського обласного управління меліорації та водного господарства (4 пункти спостережень); • у Запорізькій області – Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів (1 пункт спостережень); • у Миколаївській області – Миколаївський ЦГМ Державної гідрометеорологічної служби МНС України, Державною екологічною інспекцією Мінприроди України в Миколаївській області, Державною санітарно-епідеміологічною службою (загалом 9 пунктів спостережень); • у Київській області – Державним департаментом – Адміністрацією зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення МНС України (16 пунктів спостережень). Спостереження за станом геологічного середовища здійснювались: • у Волинській області – Рівненською геологічною експедицією ДП “Північгеологія”; • у Луганській області – Державним регіональним геологічним підприємством "Схід ДРГП", Луганською геофізичною експедицією ДГП "Укргеофізика", ДП "Укрсхідрозвідування", Луганською філією "УкрДІІНТР" Держбуду України; • у Львівській області – відділом сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України; • у Полтавській області – Полтавською гравіметричною обсерваторією НАН України; • у Рівненській області – Рівненською геологічною експедицією ДП "Північгеологія"; • у Чернівецькій області – ННГ обсерваторія Чернівецького національного університету; • у АР Крим – відділом сейсмології Інституту геофізики НАН України; • у м. Севастополь – відділом сейсмології Інституту геофізики НАН України. 1. СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ Оцінка стану атмосферного повітря за другий квартал 2008 року здійснювалась у містах України за середньомісячними концентраціями у кратності перевищень середньодобових гранично допустимих концентрацій (далі – ГДК) по пріоритетним забруднюючим речовинам. До пріоритетних забруднюючих речовин віднесені ті речовини, які вносять найбільший вклад в забруднення атмосферного повітря міст і контролювався на переважній більшості стаціонарних постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря (далі – ПСЗ). Перелік пріоритетних забруднюючих речовин наведено у табл. 1 згідно з ГДК та класом небезпеки, де значення класу небезпеки забруднюючої речовини зменшується відповідно до підвищення її небезпечності. Таблиця 1. Значення ГДК забруднюючих речовин атмосферного повітря* Забруднююча речовина ГДК середньодобова, (мг/м3) Клас небезпеки Пил (завислі речовини) 0,15 3 Діоксид сірки 0,05 3 Оксид вуглецю 3,0 4 Діоксид азоту 0,04 2 Оксид азоту 0,06 3 Формальдегід 0,003 2 “Предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочно безопасные уровни воздействия (ОБУВ) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест” утверждены приказами Министерства здравоохранения Украины от 09.07.1997 года № 201 и № 8 от 10.01.1997 года. За звітний період середньомісячні концентрації перевищували ГДК по пилу у 26 містах, оксиду вуглецю – у 10, діоксиду азоту – у 33, оксиду азоту – у 3, формальдегіду – у 36 містах, де проводились систематичні спостереження за забрудненням атмосферного повітря. Протягом другого кварталу 2008 року середньомісячні концентрації діоксиду сірки не перевищували ГДК по всіх містах, де проводились спостереження. Вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі регіонів України наведено на рис. 1. Найбільші рівні середньомісячних концентрацій пилу зафіксовано у містах Східного регіону (Макіївка, Дзержинськ, Горлівка, Єнакієве Донецької області та Алчевськ Луганської області), Центрального регіону (Кривий Ріг, Дніпродзержинськ Дніпропетровської області), Західного регіону (Хмельницький), Південного регіону (Армянськ, Красноперекопськ АР Крим). У Північному регіоні значних перевищень не виявлено. Рис. 1. Середній вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст регіонів України (у кратності ГДК) Можливі джерела надходження пилу у атмосферне повітря є наступні види економічної діяльності: видобування енергетичних матеріалів, обробна промисловість, металургія та оброблення металу, видобування металевих руд, видобування кам’яного вугілля, бурого вугілля та торфу. Найбільші значення середньомісячних концентрацій оксиду вуглецю зафіксовано у містах Східного регіону (Єнакієве Донецької області та Рубіжне Луганської області), Центрального регіону (Кривий Ріг Дніпропетровської області), Південного регіону (Красноперекопськ АР Крим та Одеса). У Західному і Північному регіонах значних перевищень не виявлено. Можливі джерела надходження цієї забруднюючої речовини – видобування енергетичних матеріалів, добувна промисловість, обробна промисловість, видобування металевих руд та викиди автотранспорту. Найбільші значення середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у атмосферному повітрі зафіксовано у містах Східного регіону (Донецьк, Дзержинськ, Горлівка, Єнакієве), Західного регіону (Рівне, Хмельницький), Південного регіону (Херсон, Запоріжжя), Центрального регіону (Дніпропетровськ), Північного регіону (Чернігів). Можливі джерела надходження діоксиду азоту у атмосферне повітря – виробництво електроенергії, обробна промисловість, металургія та оброблення металу, викиди автотранспорту. Середньомісячні концентрації оксиду азоту перевищували норму тільки у містах Рівне, Херсон та Донецьк з найбільшою середньомісячною концентрацією 1,8 ГДК. Найбільші рівні середньомісячних концентрацій формальдегіду зафіксовано у атмосферному повітрі міст Східного регіону (Сєверодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне Луганської області та Маріуполь, Донецьк, Єнакієве, Горлівка, Краматорськ, Дзержинськ Донецької області), Центрального регіону (Вінниця та Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг Дніпропетровської області) та Південного регіону (Одеса, Миколаїв, Херсон, та Красноперекопськ, Армянськ, Ялта, Сімферополь АР Крим), Західного регіону (Ужгород, Луцьк, Львів, Хмельницький), Північного регіону (Київ). Можливими джерелами надходження цієї забруднюючої речовини у атмосферне повітря є: виробництво будівельних матеріалів, металургія та оброблення металу, хімічне виробництво та викиди автотранспорту. Протягом звітного періоду спостерігались два випадки високого забруднення атмосферного повітря у місті Києві з максимально разовою концентрацією оксиду вуглецю 6,4 ГДКм.р. (квітень). Порівняльний аналіз забруднення атмосферного повітря міст по регіонах України за звітний період виявив наступне. У Західному регіоні (рис. 2) спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились у 8 містах на 19 ПСЗ (Закарпатська, Волинська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернівецька області). Рис. 2. Значення середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Західного регіону України Потягом звітного періоду середньомісячні концентрації пилу у атмосферному повітрі міст Західного регіону знаходились в межах 0,4 – 2,9 ГДК. Середньомісячні концентрації пилу перевищували норму у атмосферному повітрі трьох містах регіону: Хмельницький – 4,5 ГДК (травень), Івано-Франківськ – 1,4 ГДК (квітень), Львів – 1,2 ГДК (квітень-червень). Найбільша повторюваність перевищення ГДК по пилу спостерігалась у травні у м. Хмельницький – 77,2 % на ПСЗ № 2 (перехрестя вулиць Курчатова та Олімпійської) та 70,4% на ПСЗ № 1 (вул. Чорновола) з максимально разовою концентрацією 2,4 ГДК м.р. Середньомісячний вміст діоксиду азоту спостерігався в межах 0,7 – 2,8 ГДК та найбільший середній рівень цієї забруднюючої речовини перевищував ГДК в атмосферному повітрі семи міст регіону: Рівне – 4,6 ГДК (червень); Хмельницький – 3,0 ГДК (червень); Луцьк – 1,6 ГДК (травень-червень); 1,4 ГДК – Львів (червень), Тернопіль (травень) та Івано-Франківськ (травень-червень); Ужгород – 1,2 ГДК (квітень). Найбільша повторюваність перевищення ГДК по діоксиду азоту спостерігалась у червні: Рівне – 95,5% на ПСЗ № 5 (вул. Маліновського), 94,4% на ПСЗ № 4 (вул. Грушевського) і на ПСЗ № 1 (вул. Кіквідзе) та у м. Хмельницький – 85,8% на ПСЗ № 2 (перехрестя вул. Курчатова та Олімпійської), 81,5% на ПСЗ № 1 (вул. Чорновола). Найбільша максимально разова концентрація діоксиду азоту спостерігалась у травні у м. Луцьк і дорівнювала 3,6 ГДКм.р. Середньомісячний вміст формальдегіду у атмосферному повітрі визначався в межах 0,8-5,4 ГДК та перевищував норму у п’яти містах регіону. Протягом трьох місяців найбільші середні концентрації формальдегіду спостерігались у мм. Ужгород – 7,2 ГДК (червень), Луцьк – 4,8 ГДК (червень), Львів – 3,5 ГДК (квітень). Найбільша повторюваність перевищення ГДК по формальдегіду спостерігалась у червні у м. Ужгород – 39% на ПСЗ № 1 (вул. Свободи) з найбільшою середньомісячною концентрацією 10,8 ГДК та максимально разовою концентрацією 3,1 ГДКм.р. Найбільша середньомісячна концентрація хлористого водню спостерігалась у м. Чернівці на ПСЗ № 3 (вул. Леніна) з максимально разовою концентрацією 4,8 ГДКм.р. Найбільша середньомісячна концентрація фенолу спостерігалась у м. Рівне на ПСЗ № 1 (вул. Кіквідзе) з максимально разовою концентрацію 3,9 ГДК м.р. Найгіршою якістю атмосферного повітря Західного регіону характеризувались мм. Хмельницький, Луцьк, Ужгород та Львів. Найменші рівні забруднюючих речовин спостерігались у атмосферному повітрі мм. Чернівці, Івано-Франківськ та Тернопіль. У Центральному регіоні (рис. 3) спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились у 11 містах на 34 стаціонарних постах (Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська області). Рис. 3. Значення середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Центрального регіону України Середньомісячні концентрації пилу перевищували ГДК у восьми містах Центрального регіону та визначались у межах 0,7-2,6 ГДК. Найбільші значення середньомісячних концентрацій пилу зафіксовано у мм. Кривий Ріг – 3,0 ГДК (червень), Дніпродзержинськ – 2,5 ГДК (червень), Дніпропетровськ – 1,7 ГДК (квітень), Кіровоград – 1,7 ГДК (червень), Світловодськ – 1,7 ГДК (квітень-червень), Олександрія – 1,7 ГДК (квітень). Найбільша повторюваність випадків перевищення ГДК пилу – 27, 6% спостерігалась у травні на ПСЗ № 7 (вул. Дімітрова) м. Кривий Ріг. Найбільша максимальна разова концентрація спостерігалась у червні на ПСЗ № 4 (вул. Лісопильна) – 4,6 ГДКм.р. м. Дніпродзержинськ. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту в атмосферному повітрі спостерігались в межах 0,5-2,5 ГДК. Перевищення ГДК середньомісячних концентрацій діоксиду азоту визначено у чотирьох містах регіону і максимальний його вміст було визначено у м. Дніпропетровськ – 2,6 ГДК (квітень). Найбільша повторюваність перевищення ГДК по діоксиду азоту спостерігалась у квітні у м. Дніпропетровськ - 90,4% на ПСЗ № 26 (маршрутний пост), 85,7% на ПСЗ № 23 (вул. Каруни), 75,8% на ПСЗ № 11 (площа Островського), 62,9% на ПСЗ №24 (вул. Косіора) з максимальною концентрацією 4,2 ГДКм.р. Середньомісячний вміст формальдегіду визначався в межах 0,7-6,5 ГДК та перевищував ГДК у семи містах регіону. Найбільші середньомісячні концентрації формальдегіду були визначені у мм. Дніпропетровськ – 6,9 ГДК (червень), Дніпродзержинськ – 6,7 ГДК (травень), Світловодськ – 2,6 ГДК (червень), Вінниця – 4,3 ГДК (травень), Кривий Ріг – 3,6 ГДК (червень) та Черкаси – 3,0 ГДК (травень). Найбільша середньомісячна концентрація формальдегіду спостерігалась у травні у м. Дніпродзержинськ на ПСЗ № 4 (вул. Лісопильна) і дорівнювала 7, 9 ГДК. Найгіршою якістю атмосферного повітря Центрального регіону характеризувались мм. Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Дніпропетровськ. Найменші рівні забруднюючих речовин визначались у атмосферному повітрі мм. Комсомольське, Кременчук, Олександрія та Полтава. У Північному регіоні (рис. 4) спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились у 8 містах на 28 стаціонарних постах (Київська, Сумська області та м. Київ). Рис. 4. Значення середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Північного регіону України За звітний період перевищення середньомісячних концентрацій пилу спостерігалось у атмосферному повітрі м. Суми і перевищували ГДК в 1,3-1,4 рази. Середньомісячний вміст діоксиду азоту в атмосферному повітрі перевищував норму у всіх восьми містах регіону і визначався в межах 1,2- 2,2 ГДК. Найбільший середній вміст діоксиду азоту визначено у мм. Чернігів – 2,4 ГДК (червень); 1,8 ГДК – Житомир (квітень); 1,7 ГДК – Київ (квітень, червень); 1,7 ГДК – Обухів (червень); 1,6 ГДК – Біла Церква (червень); 1,5 ГДК – Бровари (квітень, травень). Найбільша повторюваність перевищення ГДК по діоксиду азоту спостерігалась у червні у мм. Київ – 67,3 % на ПСЗ № 11 (проспект Перемоги) з максимальною концентрацією 2,7 ГДКм.р. та Чернігів – 57,6% на ПСЗ № 2 (вул. 50 років СРСР) з максимальною концентрацією 2,6 ГДКм.р. Середньомісячні концентрації формальдегіду спостерігались у двох містах регіону і визначались в межах 1,1-3,0 ГДК. Найбільші середньомісячні концентрації формальдегіду визначено у мм. Суми – 1,2 ГДК (червень) та Київ – 3,2 ГДК (квітень). У звітному періоді у м. Київ зафіксовані найбільші максимально разові концентрації оксиду вуглецю: квітень – 6,4 ГДКм.р. та травень – 3,2 ГДКм.р. в районі ПСЗ № 7 (Бессарабська площа), червень – 4,0 ГДКм.р. на ПСЗ № 17 (пр. Оболонський). Найгіршою якістю атмосферного повітря Північного регіону характеризувались мм. Київ та Суми. Найменші рівні забруднюючих речовин фіксувались у атмосферному повітрі міст Українка та Бровари. У Південному регіоні (рис. 5) спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились у 12 містах на 34 стаціонарних постах (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, АР Крим та м. Севастополь). У містах Південного регіону середньомісячні концентрації пилу визначались в межах 0,4-2,7 ГДК та найбільші перевищення ГДК зафіксовано у м. Армянськ у 3,2 рази (червень); 2,9 рази у м. Красноперекопськ (червень); у 1,6 рази в м. Ялта (квітень); 1,1 рази у м. Одеса (квітень-червень). Середньомісячні концентрації діоксиду азоту визначались в межах 0,4-2,3 ГДК. Протягом звітного періоду найбільші середні рівні діоксиду азоту визначались у атмосферному повітрі семи міст регіону. Найбільші середньомісячні концентрації діоксиду азоту зафіксовано у мм. Херсон – 2,6 ГДК (травень), Запоріжжя – 2,3 ГДК (травень, червень), Красноперекопськ – 2,0 ГДК (квітень), Ізмаїл – 1,8 ГДК (квітень), Одеса, Миколаїв – 1,4 ГДК (квітень). Найбільша повторюваність перевищення ГДК по діоксиду азоту спостерігалась у травні у м. Запоріжжя – 86,1% на ПСЗ № 10 (бульв. Шевченка), з максимальною концентрацією 4,4 ГДКм.р. та у м. Херсон на всіх чотирьох постах: 43,8% на ПСЗ № 1 (вул. Залаегерсег), 58,4% на ПСЗ № 2 (пр. Ушакова), 42% на ПСЗ № 5 (вул. Лавреньова), 56% на ПСЗ № 6 (пл. Перемоги) з максимальною концентрацією 3,8 ГДКм.р. Рис. 5. Значення середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Південного регіону України Середньомісячні концентрації формальдегіду протягом трьох місяців звітного періоду перевищували ГДК у дев’яти містах регіону та визначались у межах 0,7-5,8 ГДК. Максимальні із середніх концентрацій формальдегіду визначались у атмосферному повітрі мм. Одеса – 6,2 ГДК (червень); Миколаїв – 5,6 ГДК (травень); Херсон – 4,5 ГДК (квітень); Ялта – 3,8 ГДК (квітень); Красноперекопськ – 3,2 ГДК (квітень); Армянськ – 2,9 ГДК (червень); Сімферополь та Севастополь – 2,0 ГДК (квітень, травень). Найбільша середньомісячна концентрація формальдегіду спостерігалась у червні у м. Одеса на ПСЗ № 17 (вул. Дзержинського) і становила 6,5 ГДК. Найбільша повторюваність перевищення ГДК по фенолу спостерігалась у м. Запоріжжя – 18% на ПСЗ № 12 (вул. Героїв Сталінграда) з максимальною концентрацією 2,3 ГДКм.р. (травень), по аміаку – у м. Красноперекопськ -14,4% на ПСЗ № 3 (вул. Менделєєва) з максимальною концентрацією 2,5 ГДКм.р. (травень); по оксиду вуглецю – 26,1% у м. Красноперекопськ з максимальною концентрацією 1,4 ГДКм.р. (червень); по хлористому водню – 23,3 % у м. Красноперекопськ на ПСЗ № 2 з максимальною концентрацією 4,5 ГДКм.р. (червень). Рівень забруднення атмосферного повітря міст Південного регіону характеризувався високим вмістом середньомісячних концентрацій формальдегіду, діоксиду азоту та пилу. Найгіршою якістю атмосферного повітря Південного регіону у звітному періоді характеризувались мм. Одеса, Красноперекопськ, Армянськ, Херсон, Запоріжжя. Найменші рівні вмісту забруднюючих речовин спостерігались у м. Григорівка, Севастополь, Керч та Ізмаїл. У Східному регіоні (рис. 6) спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились у 14 містах на 46 стаціонарних постах (Харківська, Луганська, Донецька області). Рис. 6. Значення середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Східного регіону України Середньомісячні концентрації пилу перевищували ГДК у семи містах Східного регіону і визначались в межах 0,4-3,2 ГДК. Високий середній рівень пилу було відмічено в атмосферному повітрі мм. Макіївка – 3,5 ГДК (квітень), Дзержинськ – 3,1 ГДК (червень), Алчевськ – 3,0 ГДК (червень), Горлівка – 2,9 ГДК (квітень-червень) та Єнакієве – 2,9 ГДК (квітень, травень). Найбільша повторюваність перевищення ГДК по пилу спостерігалась у містах: Макіївка на ПСЗ № 12 (вул. Дунайська) – 60,8% з максимальною концентрацією 3,0 ГДКм.р. (травень); Горлівка на ПСЗ № 2 (вул. Скляревського) – 25% з максимальною концентрацією 4,0 ГДКм.р. (травень); Алчевськ на ПСЗ № 1 (вул. Тельмана) – 24,2% з максимальною концентрацією 3,4 ГДКм.р. (червень); Єнакієве на ПСЗ № 3 (вул. Блюхера) – 24% з максимальною концентрацією 1,8 ГДКм.р. (квітень); Дзержинськ на ПСЗ № 1 (вул. Маяковського) – 27,6% з максимальною концентрацією 1,4 ГДКм.р. (червень). Середньомісячний вміст діоксиду азоту визначався в межах 0,4-4,2 ГДК та перевищував ГДК у атмосферному повітрі семи міст регіону. Найбільший середньомісячний вміст діоксиду азоту спостерігався у мм. Донецьк – 4,3 ГДК (квітень, червень), Дзержинськ – 2,3 ГДК (травень, червень), Єнакієве – 2,4 ГДК (червень) та Горлівка – 2,1 ГДК (червень). Найбільша повторюваність перевищення ГДК по діоксиду азоту спостерігалась на у м. Донецьк на ПСЗ № 5 (вул. Мушкетова) – 95,2% з максимальною концентрацією 4,4 ГДКм.р. (червень) та ПСЗ № 9 (вул. Наберіжна) – 91,6% з максимальною концентрацією 4,5 ГДКм.р. (травень); Макіївка на ПСЗ № 13 (вул. Больнічна) – 31% з максимальною концентрацією 4,1 ГДКм.р. (квітень); Дзержинськ на ПСЗ №1 (вул. Маяковського) – 59,7% з максимальною концентрацією 2,0 ГДКм.р. (червень); Горлівка на ПСЗ № 2 (вул. Столяровського) – 46,6% з максимальною концентрацією 2,3 ГДКм.р. (травень). Середньомісячні концентрації формальдегіду за звітний період перевищували ГДК у 14 містах регіону і визначались в межах 0,9- 6,6 ГДК. За звітний період в атмосферному повітрі міст Східного регіону спостерігався дуже високий вміст формальдегіду: Донецьк – 6,6 ГДК (червень); Маріуполь – 6,4 ГДК (червень), Сєверодонецьк – 6,0 ГДК (червень), Лисичанськ – 5,9 ГДК (червень), Рубіжне – 5,7 ГДК (травень-червень), Єнакієве – 5,2 ГДК (червень), Горлівка – 5,5 ГДК (червень), Дзержинськ – 5,4 ГДК (червень), Краматорськ – 5,2 (травень), Макіївка – 3,6 ГДК (травень), Слов’янськ – 3,3 ГДК (червень), Луганськ – 2,0 ГДК (квітень). Найбільша середньомісячна концентрація формальдегіду спостерігалась у травні у мм. Маріуполь - 8,8 ГДК на ПСЗ № 25 ( вул. Блажевича), Донецьк – 8,2 ГДК на ПСЗ № 7 (вул. Благоєва) та 5,7 ГДК Лисичанськ на ПСЗ № 1 (вул. Гайдара), Рубіжне на ПСЗ № 1 (вул. Леніна) та Сєверодонецьк на ПСЗ № 1 (пр. Гвардійський). Найбільша повторюваність перевищення ГДК по формальдегіду (26,8  спостерігалась у травні в м. Донецьк. Підвищений вміст оксиду вуглецю спостерігався в містах Єнакієве – 2,0 ГДК; Рубіжне – 1,9 ГДК; Алчевськ, Лисичанськ, Дзержинськ та Сєверодонецьк – 1,4 ГДК; Лисичанськ – 1,3 ГДК. У квітні місяці спостерігались найбільші перевищення ГДК середньомісячних концентрацій аміаку в атмосферному повітрі наступних міст: Горлівка – у 6,4 рази; Донецьк – у 2,8 рази; Лисичанськ та Сєверодонецьк – у 1,6 рази. Підвищений вміст фенолу (1,6-2,4 ГДК) спостерігався у мм. Слов’янськ, Дзержинськ, Горлівка, Донецьк, Єнакієве; фтористого водню (1,3-1,4 ГДК) спостерігався в містах Краматорськ та Слов’янськ. За звітний період у Східному регіоні найгіршою якістю атмосферного повітря характеризувались міста Горлівка, Дзержинськ, Єнакієве, Донецьк, Маріуполь, Лисичанськ Рубіжне, Сєверодонецьк, Краматорськ, Слов’янськ, Макіївка. Найменші рівні забруднюючих речовин спостерігались у атмосферному повітрі мм. Харків та Луганськ. Атмосферне повітря міст Східного регіону у звітному періоді характеризувалось досить високими рівнем забруднення майже всіма забруднюючими речовинами що аналізувались, окрім діоксиду сірки. Протягом всіх трьох місяців звітного періоду зберігалась тенденція високих рівнів формальдегіду та пилу (рис. 7). Протягом звітного періоду найбільш забрудненим було атмосферне повітря міст Східного, Центрального, Південного та Західного регіонів. Найбільш чистим було атмосферне повітря у містах Північного регіону. Рис. 7. Динаміка середньомісячних концентрації пилу, діоксиду азоту та формальдегіду Слід зазначити, що за звітний період найбільш поширеними забруднюючими речовинами, які негативно впливали на якість атмосферного повітря багатьох міст України були формальдегід, пил та діоксид азоту. В окремих випадках, в деяких містах Східного, Центрального, Південного та Західного регіонів забруднення атмосферного повітря формальдегідом перевищувало норму у 5 разів і більше, діоксидом азоту та пилом у 2 рази і більше. Узагальнений список міст України у відповідності до рівнів забруднення атмосферного повітря пріоритетними забруднюючими речовинами за звітний період наведений у табл. 2. Таблиця 2. Середньомісячні рівні забруднення атмосферного повітря міст України пріоритетними забруднюючими речовинами. Перевищення ГДК Забруднюючі речовини Пил Діоксид азоту Формальдегід У 2 рази та більше Західний регіон: Хмельницький Центральний регіон: Кривий Ріг Південний регіон: Армянськ Красноперекопськ Східний регіон: Макіївка Горлівка Єнакієве Дзержинськ Алчевськ Західний регіон: Рівне Хмельницький Центральний регіон: Дніпропетровськ Північний регіон: Чернігів Південний регіон: Херсон Запоріжжя Східний регіон: Донецьк Західний регіон: Луцьк Львів Центральний регіон: Вінниця Кривий ріг Черкаси Північний регіон: Київ Південний регіон: Миколаїв Херсон Красноперекопськ Армянськ Ялта Сімферополь Східний регіон: Краматорськ Дзержинськ Єнакієве Горлівка Слов’янськ Макіївка У 5 разів та більше Східний регіон Маріуполь Західний регіон: Ужгород Центральний регіон: Дніпродзержинськ Дніпропетровськ Південний регіон: Одеса Східний регіон: Донецьк Маріуполь Сєверодонецьк Лисичанськ Рубіжне З метою оцінки забруднення атмосферного повітря внаслідок надходження викидів промислових підприємств, була проаналізована інформація щодо сумарних обсягів викидів забруднюючих речовин у областях України (рис. 8). Рис. 8. Сумарні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря в областях України В цілому у звітному періоді найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря були зафіксовані у Житомирській, Запорізькій, Харківській та Луганській областях. Пріоритетними забруднюючими речовинами у Житомирській області були сполуки сірки та сполуки азоту, а в Запорізькій, Харківській та Луганській областях – оксид вуглецю, сполуки сірки та сірчаний ангідрид. Найменшими обсягами викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря у звітному періоді характеризувались Чернігівська та Херсонська області. Аналіз структури забруднення атмосферного повітря в регіонах України здійснювався на основі результатів контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (за галузями промисловості). Узагальнена інформація наведена на рис. 9. | |
| Просмотров: 525 | Загрузок: 20 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |