| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Центральне розвідувальне управління Сша
| [ Скачать с сервера (26.0 Kb) ] | 04.08.2017, 13:05 |
| Питання щодо дослідження спецслужб зарубіжних країн є актуальним як на науковому рівні, аналітичному, так і задля запозичення в Україну корисного досвіду. Дана тема присвячена Центральному розвідувальному управлінню Сполучених Штатів Америки. Предметом даної роботи слід вважати відносини, що склалися у процесі формування, функціонування і розвитку даної спецслужби, об’єктом саме Центральне розвідувальне управління. Метою даної роботи слід вважати дослідження особливостей функціонування ЦРУ США, структури даного управління, а також передумов виникнення – історичний аспект, та розвитку. Насамперед, слід зазначити, що Центральне розвідувальне управління (ЦРУ; Central Intelligence Agency - СТА), централізована служба зарубіжної розвідки США, що була створена в 1947. Статут ЦРУ визначений «Законом про Центральне розвідувальне управління» 1949 року. У завдання Центрального розвідувального управління входить інформація вищого керівництва США про діяльність іноземних держав на основі даних, отриманих як легальним, так і нелегальним дорогою, і координування роботи інших спеціальних органів американської розвідки. [4]. Акож у рефераті розглядатимуться питання щодо історії виникнення, проблем функціонування та структури Центрального розвідувального управління Сполучених Штатів Америки. 1. Історія Центрального розвідувального управління США Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) - координуючий центр цивільної і військової розвідки США. Створено в 1947 році; організатор шпигунства і підривних дій проти соціалістичних країн, що розвиваються держав, революційних і національно-визвольних рухів, так зазначає Радянський енциклопедичний словник, 1989 р. [1]. ЦРУ - департамент американського уряду, створений у 1947 році для координації розвідувальних операцій. ЦРУ не має права діяти усередині США, і його зв'язок з Уотергейтом викликала значну стурбованість. Також ЦРУ зазнавало критики за те, що воно утручалося у внутрішні справи закордонних країн; з цього приводу було проведено офіційне розслідування. (Macmillan Encyclopedia, 1986 р.) [2]. Здавалось би обидва визначення правдиві, хоч і різні. Розвідка - невід'ємна частина будь-якої держави, розвідувальні дії проводяться, як правило, проти держав, що вважаються ворожими, а до останнього років основними ворогами США вважалися СРСР і соціалістичні країни. Однак в останні роки основним напрямком діяльності ЦРУ стає економічна розвідка, а також боротьба з міжнародним тероризмом і наркомафією. ЦРУ зобов'язано своїм народженням Пірл-Харбору. Після несподіваного нападу японських військ на цю військово-морську базу і розгрому американського флоту, за вказівкою президента Рузвельта була створена перша в історії країни розвідувальна організація - так називане «Управління стратегічних служб» (УСО). Після війни президент Трумен розформував УСО, але, відчувши необхідність у систематизації розвідувальної роботи, що до цього велася армійськими розвідувальними управліннями, створив Національної розвідувальне управління. І, нарешті, у 1947 році конгрес США прийняв рішення про централізацію всієї розвідувальної роботи в рамках єдиної організації - Центрального розвідувального управління, підкоривши його Національній раді безпеки. Першим розділом ЦРУ став Аллен Даллес. [3]. По ідеї Даллеса, ЦРУ повинне було стати центральною шпигунською організацією США і не повинне було втручатися в політику. Однак надалі ЦРУ виявилося утягненим у кілька великих політичних скандалів, самим великої з який був Уотергейт. Історія ЦРУ, як і історія будь-якої іншої розвідувальної організації, знає багато блискучих досягнень і серйозних провалів. Одним з великих успіхів ЦРУ було вербування полковника Пінковського — співробітника радянської розвідки, близького до тодішнього начальника ГРУ генералу Сєрову, а однієї з найбільших невдач ЦРУ була історія з льотчиком Пауерсом, що був збитий 1 травня 1960 року недалеко від Свердловська під час розвідувального польоту через усю територію СРСР із Пешавара в Норвегію через Аральськ море, Свердловськ, Кірова, Архангельськ і Мурманськ. У районі Свердловська літак Пауерса В-2 був збитий радянською ракетою, але пілоту удалося катапультуватись, і він залишився в живих. У радянських засобах масової інформації було повідомлено про те, що під Свердловськом був збитий розвідувальний літак, але ні слова не говорилося про льотчика, що був виявлений місцевими жителями і переданий у руки спецслужб. Протягом тижня влади США, будучи упевненими в тім, що пілот загинув, продовжували категорично затверджувати, що мова йде про американський літак, що випадково залетів на територію СРСР. Однак 7 травня, виступаючи у Верховній Раді, Хрущов оголосив увесь світу, що пілот літака В-2 Френсіс Пауерс живий, і представив незаперечні докази того, що літак виконував розвідувальну місію. Цей випадок привів до різкого загострення відносин між США і СРСР, тому що до цього президент Ейзенхауер неодноразово спростовував твердження радянського уряду про те, що мова йде про акт шпигунства проти СРСР. Згодом Пауерс був засуджений до 10 років позбавлення волі, але незабаром був обмінений на полковника Абеля — радянського розвідника, арештованого в Америці. Також існує багато інших історій, пов’язаних із функціонуванням ЦРУ США. [3]. 2. Особливості функціонування ЦРУ США Центральне розвідувальне управління (ЦРУ; Central Intelligence Agency — СТА), централізована служба зарубіжної розвідки США; створена в 1947. Статут ЦРУ визначений «Законом про ЦРУ» 1949. У завдання ЦРУ входить інформація вищого керівництва США про діяльність іноземних держав на основі даних, отриманих як легальним, так і нелегальним дорогою, і координування роботи ін. органів американської розвідки. Ядро центрального апарату ЦРУ, в якому, за деякими даними, налічується не менше 10 тис. співробітників, складають 3 «директорат» — інформаційно-аналітичний, оперативний (відає підготовкою розвідувальних заходів, аналізом контактів з іноземцями і т.д.), науково-технічний (радіоперехоплення, повітряна і космічна розвідка і т.д.). Частина співробітників ЦРУ працює в держдепартаменті і ін. зовнішньополітичних відомствах. ЦРУ широко використовує зарубіжні дипломатичні місії США, а також міжнародні науково-технічні і культурні зв'язки, туризм, громадські організації і ін. Зокрема, з ЦРУ пов'язані співробітники понад 100 університетів і коледжів США, журналістів. [4]. Через ЦРУ здійснюється найбільш прихована частина міжнародної діяльності США, перш за все підтримка реакційних сил в різних районах світу. ЦРУ готувало вторгнення найманців на Кубу (1961), заохочувало контрреволюційні виступи в Угорщині (1956), Чехословакії (1968), грало активну роль в агресивній війні США в Індокитаї. Воно веде інтенсивну ідеологічну війну проти СРСР, ін. соціалістичних країн, прогресивних і миролюбних сил, широко використовує методи дезинформації і наклепницької пропаганди, фактично містить радіостанції «Свобода» і «Вільна Європа», сприяє у виданні книг і брошур, головним чином антикомуністичного вмісту. ЦРУ причетне до більшості реакційних переворотів, змов в країнах (Гватемала, Індонезія, Чилі і ін.), що розвиваються, є ініціатором замахів на прогресивних діячів. Не дивлячись на формальну заборону, ЦРУ веде систематичне шпигунство за громадянами в самих США. Витрати ЦРУ офіційно не оголошуються; по деяких оцінках, вони складають 4 - 5 млрд. дол.(долар) в рік. Директор ЦРУ і його заступник призначаються президентом США з подальшим затвердженням сенатом. Штаб-квартира - в Ланглі (передмістя Вашингтона). [3]. 3. Структура ЦРУ США Директор ЦРУ призначається Президентом США при схваленні Сенатом. Підкоряється безпосередньо Директорові національної розвідки. З 6 вересня 2011 року пост директора ЦРУ займає Девід Ховелл Петреус. Заступник директора ЦРУ здійснює функції директора, коли посада директора вакантна, або коли директор відсутній на робочому місці.Помічник заступника директора ЦРУ - ця посада була створена 5 липня 2006 року. Помічник заступника директора здійснює всі функції, які раніше лежали на виконавчому директорові ЦРУ. Помічник директора ЦРУ з військової підтримки. Директорат і офіси діляться на: - Штаб-квартиру ЦРУ, що знаходиться у Ленглі, Вірджинія. Розвідувальний директорат займається обробкою і аналізом отриманої розвідувальної інформації. Керівник — директор з розвідки. - Національна секретна служба (колишній оперативний директорат) вирішує завдання, пов'язані із збором інформації агентурною розвідкою, організовує і проводить таємні операції. - Науково-технічний директорат проводить дослідження і розробку технічних засобів збору інформації. - Директорат постачання. [3]. Центр вивчення розвідки займається зберіганням і вивченням історичних матеріалів ЦРУ. Офіс головного юрисконсульта. Співробітники відділу стежать за дотриманням працівниками Управління Конституції і законів, правил і інструкцій. - Офіс генерального інспектора, керівник — генеральний інспектор. Призначається Президентом США при схваленні Сенатом. Незалежний від інших відділів і офісів, підкоряється безпосередньо директорові ЦРУ. Здійснює інспекції, розслідування і аудит в штаб-квартирі ЦРУ, на місцях, і в зарубіжних відділеннях Управління. Кожні півроку готує для директора ЦРУ звіт, який той надає Комітету з розвідки Конгресу США. - Офіс суспільних зв'язків, керівник — директор по зв'язках з громадськістю. - Офіс з військових справ, надає підтримку у сфері розвідки озброєним силам США. [3]. | |
| Просмотров: 622 | Загрузок: 19 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |