| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Художні особливості прози Євгена Гребінки
| [ Скачать с сервера (48.0 Kb) ] | 14.01.2013, 22:52 |
| Сучасні українські науковці, як правило, розглядають твори Гребінки, написані російською мовою, в контексті українського літературного процесу (О.В. Брайко, Л.М. Задорожна). Але ігнорування контексту російської літератури може зашкодити адекватному сприйняттю й розумінню особливостей його російськомовної спадщини. Не можна відкидати той факт, що творчість Гребінки розвивалася в руслі тенденцій, характерних не лише для української літератури, а й, у першу чергу, для російської літератури першої половини ХІХ століття. Упродовж довгого часу (майже 14 років) письменник жив у Петербурзі і брав активну участь у літературному житті столиці. Він був знайомим із відомими російськими літераторами, відвідував салони В.Ф. Одоєвського, П.О. Плетньова, організовував у себе вдома літературні вечори, на яких були присутні В.Г. Бенедіктов, В.Г. Бєлінський, Д.В. Григорович, В.І. Даль, П.П. Єршов, Н.В. Кукольник, І.І. Панаєв та інші представники російської культури. Його твори друкувалися у відомих російських журналах, альманахах, газетах, збірниках, досить популярних у Росії того часу ("Библиотека для чтения”, "Литературная газета”, "Литературные прибавления к "Русскому инвалиду”, "Московский телеграф”, "Отечественные записки”, "Пантеон”, "Современник”, "Сын отечества”, "Утренняя заря”, "Финский вестник”, "Физиология Петербурга”). На сторінках періодики ім’я Гребінки з’являлося поряд з іменами таких відомих російських письменників, як М.В. Гоголь, В.А. Жуковський, І.А. Крилов, В.Ф. Одоєвський, І.С. Тургенєв та ін. Таким чином, однією з важливих проблем сучасної української русистики є проблема аналізу прози письменника в контексті російської літератури 30–40-х років ХІХ століття. Складність контекстуального вивчення прози Гребінки полягає в тому, що в сучасному літературознавстві саме поняття "контекст” остаточно не визначене, а методика контекстуального вивчення художньої літератури належним чином не розроблена. Усе це зумовлює актуальність теми даного дисертаційного дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що російськомовна проза Гребінки вперше аналізується системно та в повному обсязі з акцентом на проблемах поетики, з виокремленням таких тематичних груп, як "українська тема”, "тема провінції”, "тема Петербурга”. Доведено, що Гребінка залишив помітний слід в історії російської літератури. Уперше російськомовна художня спадщина письменника вивчається в контексті та в тісних зв’язках з російською літературою. У процесі роботи над дисертацією вперше були розглянуті твори Гребінки, які раніше не досліджувалися в контекстуальному аспекті або взагалі не були предметом наукового вивчення. У дореволюційний період дослідження літературної постаті Гребінки в основному були представлені у вигляді біографічних нотаток, автори яких іноді давали оцінку і творам письменника. При цьому чимало з них (М. Михайлов, М.В. Гербель, Г. Коваленко, В.В. Лесевич) висловлювали думки про наслідувальний характер прози митця, про другорядність його місця в літературному процесі. Ці праці закріплювали стереотипне уявлення про характер творчості Гребінки. Їх автори лише констатували вплив на письменника таких літераторів, як Ф.В. Булгарін, М.В. Гоголь, М.М. Загоскін, О.О. Марлінський, О.І. Сенковський, однак не підтверджували свої міркування конкретними доказами. У дослідженнях прози Гребінки радянської доби на перший план висувається соціологічний аспект. В оцінці творчого доробку митця радянські літературознавці (Б.А. Деркач, С.Д. Зубков, Н.Є. Крутікова, Л.В. Селіванова та ін.) відштовхувались від протиставлення романтизму і реалізму, традиційно розглядали Гребінку як другорядного письменника, що не зміг досягти "вершин гоголівського реалізму”. Деякі науковці цього періоду намагаються розкрити своєрідність прози митця. Наприклад, Є.П. Кирилюк, який одним із перших спробував проаналізувати російськомовні твори Гребінки в контексті російської літератури, розглядав подібності у творах Гоголя і Гребінки не тільки як результат впливу одного автора на іншого, а як типологічні аналогії. Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття змінюються підходи дослідників до аналізу прози Гребінки. Сучасні літературознавці (Т.І. Агаєва, О.В. Брайко, Л.М. Задорожна, В.І. Мацапура, Є.К. Нахлік) вказують на самобутній характер російськомовних творів письменника, акцентують увагу на оригінальності Гребінки у висвітленні традиційних тем, розглядають його російськомовну прозу як віддзеркалення певного етапу розвитку літератури, підкреслюють роль генетичних зв’язків та типологічних збігів у його творчості. Утім, російськомовна проза письменника до цього часу залишається недостатньо дослідженою як з точки зору її поетикальних особливостей, так і в контекстуальному аспекті, який є досить актуальним сьогодні і дозволяє по-новому осмислити різні грані творчості митця. Вивчаючи смисли художнього тексту, дослідник має враховувати те оточення, той контекст, котрий супроводжує конкретний твір чи всю творчість письменника. Адже аналіз контексту дозволяє глибше й повніше зрозуміти окремий твір. У вітчизняному літературознавстві проблема "контексту” починає активно розроблятися з 1970-х років. Про це свідчить, зокрема, поява збірників, у назві яких фігурує термін "контекст” ("Контекст – 72” та інші). Автори, що друкувалися в цих збірниках, широко використовували термін "контекст”, розробляли такі поняття як "традиція”, "вплив”, "запозичення”, "наслідування” тощо. За радянських часів методика контекстуального аналізу в основному полягала у виявленні джерел впливів та запозичень. Починаючи з 1990-х років, вивчення контекстуальних зв’язків розвивається в іншому руслі. Зокрема, постає питання про співвідношення понять "контекст” та "інтертекст”. Науковці все більше уваги приділяють практиці інтертекстуального аналізу, який передбачає виявлення алюзійного та ремінісцентного матеріалу тощо. Поняття "інтертекстуальний аналіз” є значно вужчим, ніж поняття "контекстуальний аналіз”. На відміну від інтертексту контекст дозволяє встановити не тільки генетичні, а й типологічні зв’язки. Проте методика контекстуального аналізу літератури є недостатньо розробленою, так само, як і терміносистема, пов’язана з поняттям "контекст”. Термін "контекст” широко використовується в літературознавчих дослідженнях і здається звичним, але незважаючи на це, не існує єдиного загальноприйнятого визначення цього терміну. Будь-який контекст – величина непостійна. Творчість письменника може розглядатися в контексті літературної школи, течії, напряму, в контексті національної чи світової літератури. Кожний художній твір передбачає свій набір контекстів. Твір можна вивчати в історичному, фольклорному, філософському, міфологічному, соціологічному, культурологічному, біографічному, літературному контексті. У даному дисертаційному дослідженні основна увага зосереджена на вивченні прози Гребінки в її зв’язках з літературним контекстом. Поняття "літературний контекст” вживається в дисертації в широкому значенні. Воно включає не лише твори інших письменників, зв’язок із якими підкреслюється автором (наприклад, у назвах, підзаголовках, епіграфах, цитатах, алюзіях, ремінісценціях), але й такі, які можуть сприйматися як продуктивні паралелі для аналізу прози Гребінки. Отже, поняття "літературний контекст” художнього твору включає систему типологічних та інтертекстуальних зв’язків з творами інших авторів. | |
| Просмотров: 2389 | Загрузок: 256 | Рейтинг: 5.0/1 | |
| Всего комментариев: 0 | |