| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Монополії і конкуренція
| [ Скачать с сервера (153.8 Kb) ] | 07.02.2018, 00:59 |
| План реферату: 1. Причини появи й існування монополій 2. Форми монополій і наслідки монополізації економіки 3. Конкуренція та її форми Причини появи й існування монополій. Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні риси. Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монопо-лістичні тенденції в економічній системі. Хоч ринок і окремі монополістичні ознаки в тих чи інших країнах існували протягом кількох тисячоліть (з IV тисячо¬ліття до н.е. до останньої третини XIX ст.), але монополіс¬тичні тенденції в економіці стають панівними лише наприкінці XIX ст. У цьому зв'язку логічно постає питання: які причини зумовили виникнення монополій? Ці причини пов'язані передусім зі змінами в технологічно¬му способі виробництва. Передумовою цих змін була промис¬лова революція кінця XVIII — початку XIX ст., поява цілої низки винаходів, виникнення нових галузей промисловості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насамперед у легкій промисловості. Так, обсяг промислового виробництва в Англії у першій половині XIX ст. зріс у чотири рази. Узагальнений вираз ці зміни знаходили в концентрації ви-робництва, тобто зосередженні засобів виробництва, праців¬ників і обсягів виробництва на крупних підприємствах. Так, у Парижі в середині 50-х рр. XIX ст. на заводах Шнейдера-Крьозо працювало близько 10 тис. робітників, хоч вагому роль у промисловості відігравали малі підприємства, засновані на ручній праці, де трудилися лише 2—4 робітники. Якщо процес концентрації виробництва відбувається про¬тягом тривалого часу, є сталим і внутрішньо необхідним для розвитку економіки, він набуває рис закону концентрації ви¬робництва. Дія цього закону з різною інтенсивністю спостері¬гається на всіх етапах розвитку капіталізму, тобто починаючи з XVI ст. Його рушійною силою є конкурентна боротьба. Щоб вижити у цій боротьбі, отримати більше прибутків, підпри¬ємці змушені впроваджувати нову техніку, розширювати мас¬штаби виробництва. При цьому з маси дрібних та середніх підприємств поступово виділяється кілька найкрупніших. Перед ними постає альтернатива: або продовжувати між собою виснажливу боротьбу, або дійти згоди щодо масштабів виробництва, цін, ринків збуту тощо. Як правило, вони обира¬ють другий шлях, який приводить до укладення між ними угод (гласних і негласних), що є однією з найхарактерніших рис монополізації економіки. Отже, виникнення підприємств-монополістів — закономірний етап розвитку продуктивних сил, еволюції ринку. Монополії виникають не лише внаслідок концентрації ви-робництва і капіталу, а й на основі централізації виробництва і капіталу. Централізація виробництва — це збільшення мас¬штабів виробництва продукції в результаті об'єднання декількох окремих підприємств в одне із загальним управлінням. Централізація капіталу — це збільшення розмірів капіталу внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Типовий приклад такого об'єднання — утворення акціонерних компаній. Ще однією важливою причиною виникнення монополіс¬тичних тенденцій в економіці є перетворення індивідуальної капіталістичної власності на гальмо розвитку продуктивних сил. Це означає, зокрема, що в останній третині XIX ст. на¬укові винаходи (нові методи виплавлення сталі, нові види двигунів тощо) зумовили необхідність будівництва таких за¬водів, які нездатний був збудувати жоден капіталіст зокрема. Крім того, у цей час починається широке будівництво заліз¬ниць, інших крупних об'єктів. Щоб накопичити необхідні кош¬ти, окремому капіталісту знадобилося б кілька десятків років. Отже, потрібна була нова форма власності, яка могла б швид¬ко розв'язати ці проблеми. Нею й стала акціонерна капіталіс¬тична власність, що виникала в результаті злиття, об'єднання декількох капіталістів. Тому не дивно, що масово такі това¬риства утворюються в останній третині XIX ст. Деякі монополії виникли внаслідок цілеспрямованих дій держави. Так, голландській та англійській Ост-Індським ком-паніям на початку XVII ст. держава надала виняткове (моно-польне) право на торгівлю з Індією. Ці дві компанії існували у формі акціонерних товариств. Акціонерна форма власності за більш як сто років свого розвитку набула надзвичайного поширення. У наш час кожне велике і навіть середнє підприємство в усіх розвинутих краї¬нах світу існує у формі акціонерного. Щоправда, акції дрібних і більшості середніх компаній не продаються на фондовій біржі (ринку цінних паперів). Ці компанії є акціонерними компанія¬ми закритого типу. Так, на, початку 90-х рр. на Нью-Иоркській фондовій біржі котирувалися акції лише близько 2000 наймогутніших американських корпорацій (з майже 3,7 млн. усіх корпорацій Америки). Щоб котируватися на цій біржі, корпорація повинна мати не менше 22 млн. дол. активів, загальна кількість випущених акцій повинна становити не менше 1 млн. шт. У деяких наймогутніших корпораціях число акціонерів перевищує 3 млн. чол. Так вони централізують значні грошові суми, що сприяє прискоренню інвестиційних процесів тощо. У США в 500 най¬більших компаніях частка акціонерного капіталу становить близько 20%. Форми монополій і наслідки монополізації економіки. Монополія — це окремі наймогутніші підприємства або об'єднання декількох підприємств, які виробляють переважну кількість певної продукції, завдяки чому впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки. Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворен¬ня — безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживан¬ня. Першою монополізується сфера обігу. На цій основі ви¬никли найпростіші форми монополістичних об'єднань — кар¬телі та синдикати. Картель - це об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту. Синдикат - це об'єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений про¬дукт, а отже, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатах збут товарів здійснює загальна збутова контора. Складніші форми монополістичних об'єднань з'являються тоді, коли процес монополізації поширюється і на сферу без-посереднього виробництва. Виникає необхідність об'єднання у межах однієї корпорації послідовних, взаємопов'язаних ви-робництв кількох галузей промисловості, тобто вертикальної інтеграції, або комбінування. Наприклад, у межах велетенських автомобільних корпорацій можуть об'єднуватися підприємства, що видобувають сировину, виплавляють сталь, виготовляють автомобілі та ін. На цій основі з'являється така форма монополістичних об'єднань, як трест. Трест - це об'єднання ряду підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають влас¬ність на засоби виробництва і виготовлений продукт, вироб¬ничу і комерційну самостійність, тобто об'єднують виробниц¬тво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні і привласнювати відповідну частку прибутку. За допомогою механізму міжгалузевої конкуренції та переливання капіталів вертикальна інтеграція переростає у дивер-сифікацію, яка є процесом проникнення капіталу тієї чи іншої монополії в галузі, що безпосередньо не пов'язані з основною сферою її діяльності. На основі диверсифікації виникає така сучасна основна форма монополістичних об'єднань, як багатогалузевий кон¬церн — об'єднання десятків і навіть сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об'єднання фінансовий контроль. Серед 500 наймогутніших монополій США понад 90% існують у формі багатогалузевих концернів. Лише 5% цих гігантських корпорацій випускають однопрофільну продукцію, переважна більшість їх має у своє¬му складі в середньому підприємства 11 галузей, а наймогут¬ніші монополії — близько 30-50 галузей. У 60-ті рр. у США і деяких країнах капіталу з'явилися і почали зростати конгломерати — монополістичні об'єднання, які утворилися внаслідок поглинання прибуткових різногалу¬зевих підприємств, які не мали виробничої та технічної спіль¬ності. Так, найбільша американська телефонна монополя “АТТ” почала скуповувати готелі, автопрокатні станції тощо. Крім бажання привласнити прибутки рентабельних компаній, конгломеративні поглинання мали також на меті уникнути різких коливань кон'юнктури ринку під час криз. Крім різних форм монополій, існують окремі їх типи та види. Розрізняють три основні типи монополій: 1) монополія окремого підприємства; 2) монополія як змова; 3) монополія, що грунтується на диференціації продукту. Термін “монополія” походить від грецьких слів моно — один і poleo — продаю. Тому, на думку західних науковців, монополія означає наявність одного продавця певного товару чи послуги або ситуацію, коли одна фірма забезпечує повний випуск товарів. Такий тип є монополією окремого підприєм¬ства, або монополією продавця і називається абсолютною. Трап¬ляється рідко. Більш поширена змова чи угода (гласна або негласна) де¬кількох крупних фірм, що дає їм змогу швидко здобути панів¬не становище на ринку і отримувати високі прибутки. Таку ситуацію у виробництві і на ринку називають олігополією (від грец. олігос-мало, небагато). Справді, в економіці ро¬звинутих країн типовим є домінування в окремих галузях 3-4 крупних фірм. Так, частка чотирьох провідних автомобільних фірм у національному виробництві Японії становить близько 70%, у Великобританії - майже 96%, у Франції - 99,8%. В олігополії криється небезпека переростання в монополію, ос¬кільки їй властиві деякі риси монополій (наприклад, здійс¬нює єдину цінову політику). Олігополію називають груповою монополією. Якщо монополія здійснюється лише з боку продавця (а не виробника товарів), то цю ситуацію характеризують як мо-нопсонія (моно — один; опсонія — закупівля продовольства). Більш поширеною у цій сфері діяльності є олігопсонія — на¬явність невеликої групи покупців певного товару чи послуги. Третій тип монополії пов'язаний з диференціацією продук¬тів, наявністю їх специфічних властивостей. Крім того, це може бути оригінальна упаковка, особливість обслуговування тощо, завдяки чому віддають перевагу тому чи іншому това¬ру. Таку монополію здатні здобути й малі підприємства. Процес монополізації (насамперед у формі групових моно¬полій) набув у розвинутих країнах світу значних розмірів. Так, на початку XX ст. у США майже половина всього вироб¬ництва всіх підприємств країни була зосереджена в руках 0,01 загальної кількості підприємств. У 1991 р. на 0,003 кількості підприємств припадало більше половини всього виробництва США. До числа гігантів у той період належали підприємства з виробництвом в 1 млн. дол. і більше. Нині такі підприємства відносять переважно до категорії дрібних. Мінімальний роз¬мір обігу по продажах промислових корпорацій, які в 1990 р. увійшли до списку 500 наймогутніших, становив понад 1 млрд. дол. Ознакою монополізації економіки в сучасних умовах є також скорочення кількості конкуруючих підприємств у ряді галузей. Так, якщо у США на початку XX ст. налічувалося 1600 автомобільних компаній, то в середині 90-х рр. їх стало 4, причому на 3 наймогутніші припадало 93,9% випуску авто¬мобілів. Крім перелічених типів і форм монополій, виділяють ще природну монополію, що є економічно доцільною. Вона утво-рюється у сфері енергозабезпечення, зв'язку, трубопровідного транспорту та ін. Ці галузі зосереджує, як правило, у своїх руках держава. Паралельно з концентрацією та централізацією промисло¬вості і насамперед промислового капіталу аналогічні процеси відбуваються у фінансово-кредитній сфері. В основі концент¬рації та централізації банківського капіталу лежать відповідні процеси, які здійснюються у межах промислового капіталу. Це зумовлено тим, що, по-перше, від розмірів промислових підприємств залежить маса привласнюваного ними прибутку, а отже, й величина грошових капіталів, які у них вивільняються, а потім зосереджуються в банках. По-друге, у великих підприємств зростає потреба в більших масштабах банківсь¬ких операцій щодо видачі позик. | |
| Просмотров: 408 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |