| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Негласні слідчі (розшукові) дії за новим КПК України: основні проблеми
| [ Скачать с сервера (69.5 Kb) ] | 18.01.2013, 09:08 |
Метою доповіді є викладення основних проблемних аспектів в регулюванні та застосуванні на практиці негласних слідчих розшукових дій. Актуальність порушеної теми пояснюється полярністю наукових позицій щодо доцільності та виправданості застосування негласних слідчих дій в кримінально-процесуальній практиці. Основна частина. Згідно ст. 246 чинного Кримінального процесуального кодексу України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. До негласних слідчих (розшукових) дій КПК відносить: 1) аудіо-, відеоконтроль особи; 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції; 3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем. 5) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; 6) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; 7) спостереження за особою, річчю або місцем; 8) аудіо-, відеоконтроль місця; 9) контроль за вчиненням злочину 10) виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Суттєвим недоліком КПК, як зазначають більшість дослідників, є неправильний статус, наданий інституту негласних слідчих розшукових дій. Так, семантика слова «негласний» означає невідомий для інших; прихований, таємний. Саме така таємна спрямованість більш притаманна оперативно-розшуковій діяльності, оскільки вона складається із системи гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Слідчі ж дії — це регламентовані кримінально-процесуальним законом процесуальні дії, що спрямовані на збирання, фіксацію та перевірку доказів. Критеріями віднесення будь-яких процесуальних дії до кола слідчих є: 1) їх пізнавальна спрямованість, тобто спрямованість на збирання, фіксацію і перевірку доказів; 2) наявність передбаченої законом процесуальної форми, відповідно до якої проводяться слідчі дії; 3) можливість порушення в перебігу їх проведення прав та законних інтересів осіб, у зв´язку з чим деякі з них проводяться тільки після дачі згоди на те суду або з санкції прокурора; 4) можливість застосування державного примусу при їх проведенні. | |
| Просмотров: 5373 | Загрузок: 931 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |