Вступ Податкова
система в Україні не набула стабільності, тому не сталаважливим
чинником в економічному механізмі управління народним господарством, у тому
числі його аграрним сектором. До цього часу ведуться дискусії про напрями її
подальшого розвитку. Очевидно, що минула система оподаткування сільськогосподарських
підприємстпотребувала
удосконалення. Головна причина цього — порівняно високий податковий тягар і те,
що податки не стимулюють розвитку процесів, які можуть зупинити економічну
кризу: зростання обсягів виробництва, структурну перебудову господарства,
підвищення ступеня ділової активності суб'єктів господарювання, що здійснюють
діяльність у сфері сільського господарстваТому з
обєктивною необхідністю постало питання про зменшення податковоготягара, чому й
сприяло введення фіксованого сільськогосподарського податку.
Актуальність
теми полягає у тому, що фіксований сільськогосподарський податок покликаний
внести спрощення у справлянні податків із сільськогосподарських
товаровиробників, сприяти їх економічній зацікавленості і зростанню, що на
даний момент відповідає основним напрямкам і тенденціям в розвитку пріоритетних
галузей економіки.
Законодавчо
розглядуваний податок було закріплено в 1998 році, коли відбувалося формування
й системи альтернативного оподаткування в цілому. Цей податок було запроваджено
15 січня 1998 року в порядку експерименту у Глобинському районі Полтавської
області, Старобешевському районі Донецької області та Ужгородському районі
Закарпатської області. Після того як цей експеримент дав позитивні наслідки, 17
грудня 1998 року було прийнято Закон України «Про фіксований
сільськогосподарський податок», який було введено в дію з 1 січня 1999 року в
межах всієї України. Окрім України із держав СНД такий податок набув свого
розвитку в Киргизстані (з 1996року), Республіці Білорусь (з 1999 року),
Російській Федерації (з 2002 року) та Придністровській Молдавській Республіці (з
2003 року)
1. Економічний зміст фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).
Відповідно фіксований сільськогосподарський податок
- це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках від її
нормативної оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів.
Згідно із п.п. 9.1.14 ст. 9 ПК фіксований сільськогосподарський податок належить
до загальнодержавних податків, тобто таких, що є обов'язковими до сплати на усій території
України . Можна сказати,
що законодавець таким визначенням підтверджує сам термін «фіксований» та
закладає принцип, що на період дії цього альтернативного податку створюються
стабільні податкові умови шляхом заборони внесення до законодавства змін, які
можуть спричинити збільшення податкового навантаження на сільськогосподарських
товаровиробників . Слід зазначити,
що податок називається фіксованим, а не єдиним. Інші податки і збори (обов'язкові
платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування",
сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в установленому
законодавчими актами порядку. По своїй
економічній суті фіксований сільськогосподарський податок є різновидом
земельного податку. Він не залежить віл фінансового стану підприємства, а тому
повинен сплачуватись навіть при отриманні збитків від господарської діяльності.
Разом з тим його розмір чітко визначений протягом зазначеного законом терміну,
що дозволяє власникам сільськогосподарських підприємств та потенційним
інвесторам спланувати грошові потоки від вкладення коштів у сільське
господарство.
|