Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Суббота, 11.05.2024


Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты

Проблеми взаємодії цивільного законодавства та судової практики в системі джерел цивільного права України
[ Скачать с сервера (80.5 Kb) ] 21.01.2013, 10:01
Вступ
До загального переліку джерел права традиційно включають: правовий звичай; нормативний акт; судовий прецедент; договір нормативного змісту; принципи права; правові ідеї та доктрини. Однак, аналізуючи фахову літературу, можна констатувати, що для вітчизняного цивільного права перелік його джерел не настільки широкий, а стосовно тих правових явищ, які все ж вважаються його джерелами, наявні спірні моменти у їх науковому розумінні та практичному застосуванні . 
Безсумніво, процеси глобалізації та інтеграції, що відбуваються в світі (особливо в європейських країнах), визначають напрями розвитку права. В даний час можна відзначити взаємопроникнення і зрощування англосаксонського та романо-германського права. Так, в англійській правовій системі поряд із судовою практикою великого значення набуває статутне право. З іншого боку, в країнах континентальної Європи судова практика стає джерелом права. Наприклад, у Франції з джерела інтерпретації законів судова практика перетворилася на джерело права, хоча і додаткове, або, як кажуть французькі автори, в «джерело в рамках закону». Рішення Касаційного Суду, Державної Ради, Конституційного Ради певною мірою починають грати роль, близьку англійської прецеденту . Розглянуті явища вплинули, в тому числі, і на тенденції розвитку джерел цивільного права нашої країни.
 
Судова практика та цивільне законодавство: проблеми взаємодії
Останнім часом з'явилася значна кількість публікацій присвячених визначенню місця судового прецеденту в системі джерел права, але навіть побіжний огляд цих публікацій вражає різноманітністю аспектів дослідження цієї проблеми. Як слушно зазначає, В.Е. Беляневич, дискусія щодо місця і ролі судової практики як правоутворюючого фактора, завжди актуалізується у періоди активізації законотворчої діяльності . 
Під судовою практикою (прецедент ним правом) звичайно розуміють ті положення (рішення) судів, які розробляються судами при розгляді певної категорії справ (наприклад, щодо встановлення батьківства, відшкодування шкоди, що заподіяна джерелом підвищеної небезпеки тощо) .
Представляється доцільним виділити ряд найбільш універсальних ознак характерних для такого правового феномена як правовий прецедент, на підставі яких можна провести подальший науковий аналіз даного правового явища. Виходячи з «прецедентного» досвіду різних країн і правових сімей, можна виділити такі ознаки як : нормативний характер прецедентів; опублікування прецедентів в офіційних виданнях; породження судових прецедентів тільки вищими судовими інстанціями; загальнообов'язковий характер прецеденту, як для нижчих судів, так і для всіх інших суб'єктів права; формування і функціонування прецеденту на основі чинного законодавства; спрямованість прецедентів на усунення прогалин у праві та в законі.
Підвищення ролі й значення суду на сучасному етапі зумовлює розгляд багатьох пов’язаних з цим проблем по-новому. Вирішального значення набуває питання про визначення місця і ролі судової практики взагалі в правовій системі України, і, зокрема, в системі джерел права. Судова практика на сьогодні – це, насамперед, носій об’єктивної інформації, що своєчасно сигналізує про ефективність прийнятих законодавцем правових норм та необхідність їх подальшого вдосконалення і розвитку. Відповідно особливу актуальність на сьогодні складають дослідження можливостей судової практики виступати джерелом права в межах української правової системи, що обумовлено багатьма причинами .
Проблематика судової практики відноситься до числа тих загальнотеоретичних проблем, що незмінно залишаються актуальними та дискусійними. У правознавстві продовжується полеміка з широкого кола питань: від власне поняття судової практики, її співвідношення із правотворчістю законодавчого органу, до можливості визнання за судовою практикою статусу джерела права.
В сучасний період проблематика, пов'язана з місцем та роллю судової практики в системі джерел права, обговорюється, в першу чергу, на загальнотеретичному рівні вченими - теоретиками права. Л.А. Луць зазначає, що в системі джерел права України відсутній правовий прецедент (зокрема, судовий), хоча можливість його появи впродовж тривалого часу обговорюється в літературі. На думку прихильників появи такого джерела, правовий прецедент сприятиме не просто збільшенню кількості суб'єктів правотворчості, а й дасть змогу розформалізувати систему джерел права та надати гнучкості та динамізму всій правовій системі. Отож, існуюча система джерел права України з часом може бути доповнена судовим прецедентом, хоча в нинішньому стані вона виконує необхідну роль у структуруванні суспільного життя в Україні, створенні ефективної, впорядкованої національної правової системи .
У сучасних дослідженнях вчених-цивілістів природа судової практики оцінюється по-різному. Так на думку М.Д. Єгорова, постанови судових пленумів повинні лише тлумачити і роз'яснювати зміст цивільного законодавства, але не створювати нові норми цивільного права. Тому постанови судових пленумів не є джерелами цивільного права. Не є джерелом цивільного права і судова практика, під якою слід розуміти багаторазове, однакове вирішення судами однієї і тієї ж категорії справ .
На думку авторів академічного курсу Цивільного права України роз'яснення вищих судових органів треба розглядати як форми тлумачення чинного цивільного законодавства, що застосовується судами. А рішенням Конституційного Суду України відводиться особлива роль у правовій системі. Вони є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені .
Науковий інтерес викликає позиція З.В. Ромовської. На її думку, не можна стверджувати, що в Союзі РСР судового прецеденту не було. Він був, але дещо в специфічній "радянській" формі. Судовий прецедент існує в Україні віддавна, форми його прояву відмінні, ніж у Великобританії, адже при вирішенні відповідного спору суд не застосовує рішення вищої судової інстанції, винесене в аналогічній справі. Але суд використовує "обґрунтувальну" його частину, тобто його дух, підходячи до вирішення "своєї" справи на тих теоретично-правових засадах, котрі були сфомульовані вищою судовою інстанцією. Утвердження такої форми судового прецеденту здійснювалося різними засобами, зокрема, опублікуванням правових позицій Верховного Суду України з окремих видів судових спорів, призначенням "зональних", тобто тих суддів Верховного Суду України, які мають здійснювати специфічний патронат над судами області. Є всі підстави, стверджує науковець, для висновку про прецедент рішень Конституційного Суду України, з тією відмінністю, що суди, вирішуючи спір, дотичний до питання, визначеного у рішенні Конституційного Суду України, у своїх рішеннях посилаються на рішення Конституційного Суду України .
Окремо слід звернути увагу, що в нашій державі певні дослідники дотримуються позиції про те, що судова практика вже є джерелом права . Так, до числа судових актів, що містять нормативні приписи, на їх думку, можуть бути віднесені:
- рішення Конституційного Суду України;
- нормативне тлумачення Пленуму Верховного Суду України та Вищих спеціалізованих судів;
- рішення судів загальної юрисдикції, що скасовують дію нормативних актів;
- рішення судів по аналогії закону та права, а також на основі норм права, що містять оціночні поняття;
- рішення Європейського суду з прав людини.
Водночас я особисто погоджуюсь з позицією Дрішлюка А.І., на думку якого, оскільки судова практика передбачає багаторазове, уніфіковане розв'язання судами однієї категорії справ (у вузькому сенсі), або сукупність всіх судових рішень, прийнятих на певній території (в широкому сенсі), то власне судова практика не може бути визнана джерелом права . В інших випадках суд виконує правозастосувальну, інтерпретаційну функцію, і приймаючи конкретне рішення у справі, враховує судову практику, яка може мати різну форму (наприклад, постанова Пленуму Верховного Суду України) щодо розгляду справ певної категорії вищими судовими інстанціями як прецедент тлумачення і прецедент правозастосування.

Категория: Рефераты | Добавил: everyone | Теги: Проблеми взаємодії цивільного закон, скачать реферат Проблеми взаємодії
Просмотров: 1231 | Загрузок: 585 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно