| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Протиріччя в різних сферах життя суспільства та їх вплив на злочинність
| [ Скачать с сервера (49.0 Kb) ] | 22.01.2013, 21:40 |
| Вступ Являючи собою складне явище, злочинність є наслідком дії багатьох обставин, факторів, причин. Необхідно підкреслити, що кримінологія приділяє багато уваги категорії причинності. Це зумовлено тим, що злочинність та її причинність є головними елементами предмета науки кримінології і для дослідження всієї сукупності кримінальних правопорушень необхідно встановити якомога більше обставин, що визначають зміст та структуру явища, що вивчається. Численні фактори різноманітних сфер суспільства так чи інакше впливають на злочинність. Їх можна назвати протиріччями, що мають негативний вплив на рівень злочинності в Україні. Це свого роду її детермінанти. В даній роботі було проаналізовано основні фактори головних сфер життя суспільства, що впливають на злочинність. 1. Протиріччя в різних сферах життя суспільства та їх вплив на злочинність 1.1 Протиріччя в соціальній сфері та їх вплив на злочинність Причини злочинності тісно пов’язані з певними конкретними умовами життя суспільства, і тому, як це не прикро, злочинність є неминучим і природним явищем, що постійно виникає в ході суспільного розвитку. Є певний ряд чинників, що сприяють виникненню злочинності, посиленню її суспільної небезпеки, вияву жорстокості і агресивності. На жаль сьогодні наша держава переживає важку економічну і політичну кризу, що негативно позначається на умовах життя населення, і це у свою чергу негативно впливає на формування моральності окремих людей, їх установок і типів реакцій на життєві ситуації, що складаються і життєві конфлікти. О.М. Костенко визначає, що злочин це феномен соціальної реальності, що суперечить законам природи, тобто є протиправним і тому небезпечним діянням особи, що є впливом її комплексу і сваволі. Перш за все необхідно визначити, що собою являють протиріччя у різних сферах суспільства. Під ними ми розуміємо різноманітні негативні явища, що так чи інакше впливають на стан злочинності в Україні. Вплив факторів із соціальної сфери на злочинність. Найважливіший з них – соціальна нерівність членів суспільства. Вона була й буде у будь-якому суспільстві. Але за наявності малого прошарку багатих людей і переважної кількості бідних можливості досягнення достойного рівня життя для останніх стають ще більш проблематичними. Така ситуація завжди створювала велике соціальне напруження. Тому суперечності між благами, які є стандартними у суспільстві, і можливостями їх досягнення виступають корінними чинниками зло¬чинності. Вважається, що стабільність у суспільстві піддається серйозно¬му випробуванню, коли різниця між рівнем життя багатих і бідних прошарків населення перевищує 10-кратну величину. В Україні ця різниця сягає 20 і більше разів. Розшарування в українському суспільстві призвело до появи незначного відсотка дуже багатих лю¬дей, тоді як понад 60 % перебувають за межею бідності. За соціоло¬гічними даними, суспільство криміналізується, якщо в ньому за ме¬жею бідності перебуває більше 10 % населення. Так званий серед¬ній клас, якщо він переважає у суспільстві, є запорукою його стабільності. Особливо гостро долає труднощі та частина молоді, яка є безробітною, не бачить свого достойного місця у житті. Старі ціннісні орієнтації багато в чому стали непривабливими: робота вчителя, науковця, робітника, військового тощо. Нові ж види бізнесу далеко не кожному під силу (звичайно, йдеться про чесний бізнес, а не ділків тіньових структур). Втрата життєвих перспектив, зневіра, бажання не бути гіршим за тих, хто "зверху", штовхають багатьох на злочинний шлях, до наркотиків і алкоголю. Треба мати на увазі, що радянська влада постійно втовкмачувала людям ідеї соціальної рівності. Хоч такої рівності не було й тоді, але загальна "скромність у житті" згладжувала її, і сьогодні бага¬тьом важко примиритися з разючими контрастами дійсності. Тим більше, що чимало людей небезпідставно вважає, що сучасні скоро¬багатьки здебільшого нажили свої капітали далеко не законним спо¬собом. Ось чому, посягаючи на власність багачів, особа може не від¬чувати докорів сумління, бо вважає, що чинить те, що раніше роби¬ли власники майна ("грабуй награбоване"). З іншого боку, частина "нових українців", відчуваючи тиск криміналітету, йде на зрощування з ним, бере участь у злочинних угру-пованнях, пов'язаних з контрабандою підакцизних товарів, фіктив¬ним підприємництвом, шахрайством з фінансовими ресурсами тощо. Не будучи впевненими у своєму майбутньому, пам'ятаючи, що жит¬тя бізнесмена "прекрасне, але коротке", вони намагаються перевес¬ти накопичені кошти на рахунки закордонних банків, тим самим ще більше ослаблюючи вітчизняну економіку. Істотним криміногенним фактором сьогодні в Україні є нелегальна міграція. Чимало мігрантів створюють етнічні злочинні угрупу¬вання, які займаються наркобізнесом, захопленням заручників з ме¬тою викупу, розбійними нападами, шахрайством тощо. Велика час¬тина мігрантів спрямовує свій погляд на "благословенний" Захід, нелегально перетинаючи державний кордон України, втягує у злочинну діяльність місцевих жителів, які займаються підпільною переправкою цих осіб. Боротьба з нелегальною міграцією поки що є проблематичною через відкритість кордонів, відсутність ефективного законодавства. На стан злочинності негативно впливає урбанізація і внутрішня міграція населення. У великих містах осідають не лише закордонні мігранти, а й вихідці з сільської місцевості, які далеко не завжди знаходять своє місце серед законослухняних громадян. Відсутність житла і засобів до існування штовхає деяких з них в обійми злочинності, а труднощі соціального контролю, в тому числі з боку право¬охоронних органів, ускладнюють виявлення злочинців з числа пере¬міщених осіб. Нерівноправне становище жінки в нашому суспільстві теж слугує одним із соціальних чинників злочинності. Побутові злочини та їх характер прямо пов'язані з економічною ситуацією в країні чи регіоні. У "виконанні" бідних ці злочини стають більш жорстокими. В їх основі лежать такі якості особи, як агресивність, що доходить до садизму, бажання принизити людину, відчути свою зверхність, помститись комусь за реальні чи уявні гріхи. Побутові злочини, як правило, обтяжуються алкогольним чи наркотичним сп'янінням. Науково-технічний прогрес теж може мати криміногенні властивості. Саме така ситуація простежується з комп'ютерними злочина¬ми, а також злочинністю, пов'язаною з обігом радіоактивних мате¬ріалів та забрудненням навколишнього природного середовища. Це свідчить про те, що суспільство не завжди встигає адаптуватися до нових умов, що виникають у зв'язку зі швидкими темпами науково-технічного прогресу. Злочинці широко використовують досягнення НТР для модернізації старих способів вчинення злочинів (наприк¬лад, комп'ютерів для виготовлення фальшивих грошей, документів тощо). 1.2 Протиріччя в економічній сфері та їх вплив на злочинність Цивілізовані ринкові відносини мають базуватися на рівній конкуренції усіх їх суб'єктів, а держава повинна сприяти такій конкуренції, створюючи відповідні умови. На жаль, Україна визнана корумпованою країною з оцінкою 2,6 бала за 10-бальною шкалою. Цей висновок зробила спеціалізована міжнародна організація "Трансперенсі інтернейшнл". Такому ста¬ну речей сприяли надзвичайно велике втручання держави в економіку, несправедлива система оподаткування, величезні витрати на утримання органів державної влади, недосконале законодавство. Все це призвело до масового ухилення від сплати податків, форму¬вання тіньового сектора економіки (до 60 %), вкрай низького рівня забезпечення тих, хто працює у бюджетній сфері. Звідси корумпованість чиновницького апарату. Корупційна діяльність у свою чергу "бумерангом" впливає на по-гіршення економічного становища в Україні. "Трансперенсі інтернейшнл" вважає корупцію основним чинником економічного занепа¬ду України. Корумпована номенклатура не заінтересована в реаль¬ному здійсненні економічної та адміністративної реформ. Ще один важливий чинник злочинності – це спад суспільного виробництва і безробіття, яке набуло в Україні загрозливого стану. Так, на початок 2000 р. було зареєстровано у центрах зайнятості населення 1234 тис. осіб (серед них 62 % - жінки, 32 % - молодь). Проте фахівці вважають, що реальний рівень безробіття у кілька разів вищий і становить до 40 % від загального числа працюючих. На кожне робоче місце претендує в середньому 15 осіб (на Херсонщи¬ні - 3, Львівщині - 10). Багато людей, які вважаються працюючи¬ми, фактично перебувають у довготривалих неоплачуваних відпуст¬ках, працюють неповний робочий тиждень. Значна частина людей працює "в тіні" або вже перебуває "на дні" суспільства (бродяги, алкоголіки, наркомани тощо). Саме вони і поповнюють ряди право¬порушників. Як стверджують міжнародні експерти, допустимий рівень безробіття у суспільстві не повинен перевищувати 10 % населення у со¬ціально-активному віці. Вищі показники загрожують соціальній ста¬більності у державі. | |
| Просмотров: 2066 | Загрузок: 156 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/1 | |
| Всего комментариев: 0 | |