Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Среда, 06.07.2022


Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты

Славістична діяльність Ізмаїлі Івановича Срезневського
[ Скачать с сервера (51.5 Kb) ] 01.05.2012, 23:28
Зміст
1.    Діяльність І. І. Срезневського…………………………С. 3
2.    Подорож до слов'янських країн……………………….С. 4
3.    Плідна праця з Вуком Караджичем……………………С. 4-7
Список використаної літератури………………………………С. 8

Срезневський зробив дуже багато для вивчення і популяризації південнослов’янських культур у себе на батьківщині. Він був автором першого в Росії нарису про життя й діяльність Вука Караджича (1846). Відомі його лекції зі слов'янської філології та історії слов'янських літератур у Харківському (до 1847 р.), а потім у Петербурзькому університетах та головному педагогічному інституті. Багато цінних думок і спостережень є в повідомленнях з закордону Срезневського міністрові народної освіти і в приватному листуванні вченого. Плідними були його особисті контакти з багатьма видатними діячами слов'янського світу.
 Під час поїздки по слов'янських землях у 1839-1842 рр. Срезневський побував і в південних районах Хорватії. Його супроводжував Станко Враз. Однією з наукових цілей поїздки було збирання народних пісень, прислів’їв, приказок. В епоху культурного відродження фольклорові надавалося величезного значення. Його записом і систематизацією займалися кращі сили національної інтелігенції.
Срезневський зібрав велику кількість зразків хорватської і сербської усної творчості. В інформації про перебування вченого, яка з'явилася на сторінках газети "Danica ilirska" (1841, №39), Враз повідомляв, що в Істрі, Далмації та Хорватському примор'ї український славіст записав більше 200 жіночих і юнацьких народних пісень.
Записуючи пісні сербського і хорватського народів, український вчений включався в літературний процес Сербії і Хорватії. Він сприяв українсько-сербохорватським взаєминам. Крім того, він, як пише хорватська дослідниця М. Бошкович-Штуллі, "зв’язався з видатними письменниками відродження і сприяв їх зближенню одного з одним, а також зближенню їхніх поглядів, наприклад, своєю рецензією на збірку віршів Враза."
Згадана "рецензія" містилася в одному з листів Срезневського до В. Ганки. Учений підтримав Враза, який в дискусії про ставлення до традиції і шляхи розвитку нової хорватської літератури виступив проти надмірного захоплення середньовічною  дубровницькою літературою, проти прийняття її канонів з єдиний мовний і літературний зразок. Орієнтація на народну поезії, визнання народності обов’язковим принципом художнього твору врешті-решт стали домінуючими в сербській і хорватській літературі.
Літо він повинен проводити  у подорожах по чудовим і малодослідженим країнам, здружитися з людьми душею і випитати все. Зими він був у містах, де працював у бібліотеках, вивчав великі зібрання книг, документів, розмовляв з науковцями. Цим він перевіряв свої спостереження. Отже, мета його подорожей – вивчення слов’янства шляхом безпосереднього спостереження за життям народів.(Измаил Иванович Срезневский. Краткий биографический очерк. СПб., 1913, с. 11-12).
Завдання, яке було поставлене перед Срезневським, було важким, але воно відповідало його інтересам і його багатолітньому досвідові збирача і видавця творів усної народної творчості. Вчений творчо віднісся до запропонованої програми, поглибив і ускладнив її. У своєму листі міністрові повідомляє про свої цілі подорожі: " Щоб пізнати слов’янство, мандрівник слов'янських земель повинен, вивчаючи старовинні пам’ятки мови, написані людьми, які ще не мають права називатися письменниками чи літераторами; з іншої сторони, йти у народ, прислуховуватись у його мовлення, просте, незіпсоване виконанням видуманих правил, в його прислів’я, пісні, легенди, у яких він виражає сам себе, свій розум і фантазію, смак і поняття, своє життя і своє минуле. А для свідомого розуміння того, що прочитає у старих хартіях і почує в селах та на полях, він повинен дізнатися про спосіб життя слов'ян, їх звичаї. Він буде у змозі оцінити й тих письменників, які, не дивлячись кайдани, накладенні на них впливом чужого, змогли зберегти свою народність, зрозуміти свій народ, свою рідну мову…"(Памяти И. И. Срезневского, с. 99-100.)
Перша зустріч Срезневського і Вука Караджича була у 1841 р. Подорожуючи до цих країн, Срезневський потрапив до Відню, де тоді жив Вук. Пише мамі: "Був у Вука Стефановича Караджича, він згодився допомагати мені вивчати сербську мову, більше того, знайшов собі помічника, який буде кожен день ходити до мене і знає не тільки сербські і хорватські наріччя" (Путевые письма И. И. Срезневского из словянских земель. 1839-1842. СПб., 1895, стр. 187.). подорожуючи деякий час сербськими землями, він знову повертається у Відень до Караджича. Він вже добре знає мову і їхні зустрічі набувають характеру спільної праці над підготовкою другого видання словнику Караджича. Про працю Караджича: " Багато слів він записував сам, багато тільки переписував із зошитів, багато доручав виписувати з тих джерел, де знаходив слова, необхідні для словника. Так і я був його помічником дві зими." З цих свідчень дізнаємося про метод створення картотек: "Таких листочків було вже у нього декілька тисяч; але кількість їх зменшувалась і збільшувалась: листок зі словом, яке повторювалося, зводились на один, а інші зайві знищувались; на таких листочках виписувалось те, що вже було у старому виданні словника, все важливе, а якщо слова не було у друкованому виданні, то до його додавався переклад і етнографічні пояснення." Ці знання він використає при створенні словника староруської мови. Писав лист до князя Мілоша, вихваляючи його за те, що він виділяє кошти на просвіту нації, і просить забезпечити видання праць Вука Караджича, але князь не виконав обіцянку.

Категория: Рефераты | Добавил: everyone | Теги: Срезневский реферат скачать, реферат Срезневського, Славістична діяльність Ізмаїлі Іван, скачать реферат, курсовую, реферат на тему
Просмотров: 1075 | Загрузок: 293 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно