| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Судово-психіатрична експертиза
| [ Скачать с сервера (55.0 Kb) ] | 13.07.2017, 14:23 |
| План 1. Вступ 2. Поняття судово-психіатричної експертизи. Її призначення та види. 3. Судово-психіатрична експертиза та особливості її проведення у кримінальному процесі. 4. Формула осудності-неосудності. Її критерії та ознаки. 5. Поняття обмеженої осудності 6. Висновок 7. Список літератури ВСТУП Злочини проти життя та здоров'я людини є найтяжчими серед усіх інших. Їх соціальна небезпека надзвичайно велика. З метою їх попередження правоохоронним органами України проводиться дуже велика та тяжка робота, а якщо злочин вчи¬нено, робиться все необхідне для його розкриття та розсліду¬вання, притягнення винних до відповідальності. Дуже часто суспільно небезпечні діяння, що за своїм характером підпадають під ознаки діянь, передбачених різними статтями Кримінального кодексу України, вчиняють психічно хворі й особи з психічними відхиленнями. Це накладає особли¬ву відповідальність на правоохоронні органи щодо виявлення причин, що спричиняють вчинення такими особами суспільно небезпечних діянь, та щодо попередження останніх. Слідчі, судді, прокурори, адвокати при їх розгляді повинні професійно володіти необхідними правовими знання¬ми, а також вміти застосовувати знання суміжних спеціаль¬ностей і ефективно використовувати допомогу спеціалістів різних галузей знань, у тому числі і судової психіатрії. У виявленні, розкритті та розслідуванні злочинів особливого зна¬чення набувають знання про властивості й ознаки особи, пси¬хологію людської поведінки взагалі та особливості психіки окремої особи зокрема. Такі знання допомагають точно вста¬новити формування злочинного умислу, вибір способу та за¬собів вчинення злочину, його підготовки та приховування слі¬дів, визначити дійсні мотиви тієї чи іншої поведінки особи тощо. У юридичній практиці нерідко виникають питання, що пов'язані із встановленням психічних порушень у окремих пі¬дозрюваних, обвинувачених, потерпілих, свідків, цивільних позивачів і відповідачів. Судова психіатрія, як окрема галузь медицини, розглядає психічні захворювання в їх специфічно¬му відношенні до питань кримінального і цивільного права, дає юристам необхідні знання про різні види психічних захво¬рювань і їх судово-психіатричну оцінку, способи їх виявлення і діагностики, симуляцію і дисимуляцію подібних розладів тощо. Неухильне дотримання працівниками органів дізнання, слідства, прокуратури і суду правових положень Криміналь¬ного, Кримінально-процесуального кодексів щодо психічно хворих і осіб із пси¬хічними відхиленнями - підозрюваних, обвинувачених, свід¬ків, потерпілих, а також осіб, що відбувають покарання і захворіли у місцях позбавлення волі,- грунтується на охороні основних прав, свобод і обов'язків громадян, гарантованих Конституцією України. Увага правосуддя до особистості підозрюваних, обвинува¬чених, засуджених, свідків і потерпілих, відповідачів визначає і те значення, що надають судово-психіатричній експертизі суд і слідчі органи. Відповідно до законодавства проведення судово-психіат¬ричної експертизи є обов'язковим в усіх випадках, коли у слідчого і суду виникає сумнів щодо психічної повноцінності обвинуваченого, підозрюваного, свідка і потерпілого, засудже¬ного (ст. 242, 332 КПК України). ПОНЯТТЯ СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ. ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ. Для початку доцільно буде зазначити, якими саме нормативними актами врегульовується питання судово-психіатричної експертизи у кримінальному процесі. В першу чергу, це Закон України «Про судову експертизу» від 25.03.94 р., Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.00 р. та Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р.. Окрім того, важливо використовувати роз’яснення Верховного суду України у вигляді Постанови його Пленуму «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.97 р., а також «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23. 03.12 р. Згідно зі ст.1 ЗУ «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду. У статті 7 цього ж закону вказано, що одним із суб’єктів судово-експертної діяльності є судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України, а також те, що проведення криміналістичних, судово-медичних та судово-психіатричних експертиз здійснюється виключно державними спеціалізованими установами, а саме судово-психіатричними експертними комісіями (СПЕК), що підпорядкуються Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) України чи отримали на це відповідний дозвіл (ліцензію). Порядок організації СПЕК визначається відомчими нормативними актами МОЗ України, узгодженими з Верховним Судом, Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції України. Згідно з цими нормативними документами СПЕК поділяються на стаціонарні, амбулаторні та стаціонарно-амбулаторні. Судово-психіатрична експертиза призначається органа¬ми дізнання, слідства, суду та прокуратури і проводиться за їх відповідною постановою або ухвалою з метою отримати відповіді на питання, що виникають під час провадження в кримінальних справах з приводу психічного стану особи. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким її призначено, у конкретні проміжки часу і від¬носно певних обставин, що мають юридичне значення і ці¬кавлять слідство та суд. Судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної справи залежить від виначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння ( бездіяльності) чи наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. [10] Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані , неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі. Відповідно до підстав призначення основними завданнями судово-психіатричної експертизи можуть бути: – визначення психічного стану обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності ; – щодо особи, яка у зв’язку зі своїми психічними вадами нездатна правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати показання про них; – визначення психічного стану позивачів, відповідачів, а також осіб, стосовно яких вирішується питання про їх дієздатність. Якщо говорити про види судово-психіатричних експертиз, то існує дуже багато класифікацій за різними критеріями, наприклад, поділ на основні та додаткові. Основною є експертиза, призначена для рішення поставлених перед експертами основних найважливіших питань. Додаткова призначається у зв'язку з неповнотою або недостатньою ясністю основного експертного висновку, але при відсутності сумнівів у вірогідності його висновків. Додаткова експертиза проводиться лише тоді, коли неповноту або недостатню ясність основного експертного висновку не можна усунути за допомогою допиту експерта й останньому потрібні додаткові дослідження. Експертизи первинна й повторна. Первинна експертиза проводиться вперше в справі відносно даної особи. Повторна (вторинна) експертиза проводиться вдруге відносно даної особи при наявності сумнівів в обґрунтованості або правильності висновків первинної експертизи. Одноособова й комісійна експертизи. Дана класифікація будується залежно від числа експертів, що беруть участь у проведенні експертизи. Одноособова експертиза проводиться одним експертом, а комісійна - декількома (комісією експертів). Експертизи однорідні й комплексні. Однорідні експертизи проводяться представниками однієї галузі науки, а комплексні - експертами, які є фахівцями різних галузей наукового знання. Судові психіатри звичайно проводять комплексні експертизи разом із судовими психологами, судовими медиками, судовими сексологами. Нарешті, у кримінальному процесі по його стадіях і по органі, що призначив експертизу, можна виділити: експертизи на попередій слідстві й експертизи в стадії судового розгляду; експертизи, призначені особою, що провадить дізнання, слідчим, прокурором, судом, суддею одноосібно. Судово-психіатричні експертизи мають і свої специфічні класифікації. Найбільш відома з них складається в поділі цих експертиз на амбулаторні, стаціонарні, у кабінеті слідчого, у суді, заочні й посмертні. Дана класифікація втримується в підручниках і руководствах по судовій психіатрії, а також у діючій Інструкції про виробництво судово-психіатричної експертизи. Остання обставина надає наведеній класифікації офіційний і як би юридично обов'язковий характер. Практично вона досить зручна, а давня традиція використання зробила її недоліки майже непомітними. По місцю проведення експертних досліджень судово-психіатричні експертизи можна підрозділити на проведені в медичній установі й поза ним. Розподіл експертиз на амбулаторн і стаціонарні стосуються, у першу чергу, експертиз, проведених у медичних установах, хоча тут можливі виключення, про які буде сказано нижче. [8;12] Основна характерна риса амбулаторної судово-психіатричної експертизи укладається в однократному характері психіатричного огляду випробуваного(без його тривалого експертного медичного спостереження). Стаціонарна ж судово-психіатрична експертиза укладається в тривалому спостереженні за випробуваним в умовах психіатричного стаціонару («на лікарняному ліжку»). При стаціонарній експертизі крім клінічних застосовуються також лабораторні методи дослідження. Строк стаціонарного обстеження не повинен перевищувати тридцяти днів. У випадку неможливості винести остаточне рішення в зазначений строк, експертна комісія виносить рішення про необхідність продовження строку обстеження. Копія рішення направляється органу, що призначив експертизу. Експертиза в кабінеті слідчого складається в однократному психіатричному обстеженні випробуваного й (або) вивченні матеріалів справи психіатром-експертом. Експертизу в кабінеті слідчого необхідно відрізняти від консультування слідчих судовими психіатрами. Консультування - внепроцессуальное дія й на нього не поширюються законодавчі норми, що регулюють порядок виробництва судової експертизи. Експертиза в суді (у судовому засіданні) проводиться звичайно в тих випадках, коли судово-психіатрична експертиза даної особи вже проводилася на попередій слідстві або проводилася по визначенню суду, але в медичній установі. Первинні судово-психіатричні експертизи в суді можливі, хоча на практиці зустрічаються рідко. Заочна судово-психіатрична експертиза проводить¬ся лише у виняткових випадках, коли підекспертний не може бути доставлений для особистого обстеження. Зокре¬ма: коли він знаходиться поза межами країни; коли необ-хідно уточнити висновок уже проведеної амбулаторної або стаціонарної судово-психіатричної експертизи (якщо одер¬жані додаткові дані, за необхідності встановлення часу по¬чатку і тривалості психічного захворювання в зв'язку з тим, що виникали сумніви в достовірності попереднього експерт¬ного висновку). Проводиться вона за матеріалами справи, медичними та іншими документами, комісією у складі не менше трьох психіатрів-експертів. [7;22] Посмертна судово-психіатрична експертиза прово¬диться комісією лікарів-психіатрів або психіатром-експертом одноосібно на основі вивчення поданих матеріалів справи і медичної документації. [7;22] СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Судово-психіатрична експертиза в кримінальному процесі належить до числа експертиз, які обов'язково мають бути призначені для визначення психічного стану обвинуваченого або підозрюваного у тих випадках, коли в справі є дані, що викликають сумнів у їх осудності чи можливості в період провадження у справі усвідомлювати свої дії або керувати ними. Питання, які вирішуються судово-психіатричною експертизою: При судово-психіатричній експертизі обвинуваченого (підсудного) ставляться такі питання: 1) Чи страждав обвинувачений (підсудний) під час інкримінованого йому діяння (діянь) психічним розладом, внаслідок якого він не міг у той період усвідомлювати свої дії або керувати ними? 2) До якої категорії хворобливих станів належить даний психічний розлад — хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства, іншого хворобливого стану психіки? 3) Чи страждає обвинувачений (підсудний) у даний час психічною хворобою, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так, то коли почалася ця психічна хвороба? 4) Чи потребує обвинувачений застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме? 5) Чи має обвинувачений які-небудь психічні вади, через які не може самостійно реалізувати своє право на захист? 6) Чи страждає обвинувачений на хронічний алкоголізм або наркоманію? 7) Чи потребує він лікування від алкоголізму чи наркоманії? Судово-психіатричні експерти можуть вирішувати також питання про наявність у обвинуваченого ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії, якщо у слідства або суду виникає така необхідність. При судово-психіатричній експертизі свідків | |
| Просмотров: 877 | Загрузок: 75 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |