| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Суспільно-політичний рух у Болгарії в 60 -70-ті роки XIX ст.
| [ Скачать с сервера (53.5 Kb) ] | 21.03.2012, 11:02 |
Головним чинником політичного розвитку Османської імперії в середині XIX ст. стала Кримська війна з Росією (1853— 1856). Союзниками Порти в цій війні виступили Англія, Франція, Сардинське королівство, які намагалися перешкодити дальшому посиленню російського впливу на Балканах. Утім таке посилення викликало відверте співчуття серед пригноблених османами балканських народів. Воєнні успіхи російських військ вони пов'язували з власними сподіваннями на визволення. Поразка Росії в Кримській війні відстрочила неминучий розпад Османської імперії. Під тиском західних держав Порта взялася в 1856 р. проводити окремі реформи. Так, маніфест султана підтверджував указ 1839 p., який визнавав рівність усіх конфесій перед законом. Проте у виграші від цього маніфесту виявились не стільки південнослов'янські піддані імперії, скільки фінансисти західноєвропейських країн. Згідно з маніфестом іноземці мали право купувати нерухомість в імперії та ввозити до неї свій капітал. За допомогою цього капіталу прокладалися залізниці, багато з яких проходили через територію Болгарії. Будівництво залізниць сприяло розвиткові національної економіки й торгівлі. Зросла кількість мануфактур, головним чином у легкій промисловості. З'являються нові фабрики, хоча їхня кількість не була значною (трохи більше 20 в третій чверті XIX ст.). Незважаючи на певний економічний прогрес Болгарія в цей період залишалася слаборозвиненою аграрною країною. Іноземні позики (понад 10 у третій чверті XIX ст.) посилювали фінансову залежність Порти від Заходу. Катастрофічне зростання зовнішнього боргу змусило османський уряд оголосити на початку 70-х років про банкрутство фінансової системи країни. З метою покриття цього боргу Порта регулярно збільшувала податки Режим капітуляцій, що його підтверджував маніфест 1856р., призвів до експансії на внутрішній ринок дешевої промислової продукції з-за кордону. Це руйнувало кустарну болгарську промисловість й водночас сприяло її перебудові. Багато підприємств пристосувалися до нової ринкової кон'юнктури, насамперед ті, на яких успішно розвивалися нові виробничі відносини й активно застосовувався поділ праці Зростання товарного виробництва було характерним і для сільського господарства. Цьому сприяло юридичне визнання за селянами в 50-60-ті роки XIX ст. права на землю. При цьому верховним власником землі, як і раніше, залишалася держава, на користь якої збирались податки, в тому числі й головний серед них — "десятина". У50—70-тіроки в Болгарії завершується формування єдиного внутрішнього ринку. Воно було пов'язане з успіхами торгівлі, в якій чільну роль тепер відігравали болгарські купці. Разом із власниками мануфактур, фабрик, млинів вони поповнювали ряди молодої національної буржуазії. Зростання її матеріальних прибутків і підвищення соціального статусу відбилися й на її світогляді. Якщо в першій половині XIX ст. серед болгарських підприємців і купців переважали протурецькі та прогрецькі настрої, то з середини століття в їхньому середовищі спостерігається зростання національної самосвідомості. Посилюється прагнення до незалежності, яка закріпила б їхнє панівне становище в суспільстві. | |
| Просмотров: 1004 | Загрузок: 117 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |