Введення
Зростання відкритості українського суспільства невідворотно призводить, через певні проміжки часу, більшої участі України у міжнародному обміні робочою силою. Перехід до ринкової економіки створює реальні умови для формування ринку праці. Це зумовлено, перш за все, прогресуючим зростанням міграційних процесів як всередині країни, так і за її кодонами.
У зв'язку з цим, інтеграція України у світовий ринок праці набула гостроти і актуальності. Розподіл та використання трудових ресурсів приймає глобальний характер, що потребує державного регулювання ринку праці в рамках держави та наднаціонального об’єднання. Вивчення світових тенденцій розвитку соціально-трудових відносин є важливим для розуміння процесів міжнародної економіки та для вибору більш ефективного напряму розвитку ринку праці України.
Основна частина
В даний час прийнято усі нещастя списувати на війну, але наслідки конфлікту закладено багато років раніше, а ця ситуація тільки погіршила положення. Надзвичайно багато іммігрантів створюють зайвий тиск на ринок праці, розширюючи безробіття, знижуючи вартість і так дешевої робочої сили. Це слугує, і на далі, зменшення стимулів до створення інновацій, затягуючи Україну глибше в мертвий вузол технологічної деградації промисловості.
Зважаючи на кризу на ринку праці суттєво зросла кількість бажаючих не тільки знайти іншу роботу, а знайти її за межами України. За даними дослідження міжнародного кадрового порталу HeadHunter, в зарубіжжі хотіли б працювати 80% працівників середньої та вищої освіти. При цьому половина з них (41%) називали серед причин напружену політичну ситуацію, бажання забезпечити своїм дітям стабільне майбутнє, а також підставою є маленькі зарплати в Україні.
Як пише «Дзеркало тижня. Україна», в українських агентствах іноземних компаній кількість внутрішніх вакансій в інших країнах переглядає кожен другий співробітник із України. Згодні на все — стажування, підвищення кваліфікації, роботу на безперспективних напрямах. Що завгодно, аби тільки виїхати.
А українці постійно мали великий попит у закордонних компаніях. У всі часи це було викликано різними факторами, які постійно змінювалися, але дещо залишається незмінним - це працьовитість українських фахівців, їх відповідальність і наполегливість. Немалим плюсом є те, що українські робітники не бояться жодної роботи, звикли працювати ретельно і швидко, тому за кордоном так цінують робітників з України. Найбільше таких фахівців вимагає Європа і Америка. За даними статистики 2015 практично кожне агентство з підбору персоналу України на 60% було заповнене вакансіями робочих спеціальностей. На сьогодні цей відсоток зростає. Українські фахівці відомі в світі як «майстри на всі руки», тому й попит на цю спеціальність не зменшується.
Українські фахівці сильні в різних сферах, але з швидким розвитком сфери інформаційних технологій найбільшим попитом користуються українські IT-фахівці. Експерти в сфері міжнародного рекрутингу відзначили, що українські IТ-розробники цінуються міжнародними клієнтами, так як вони
• мають досвід в роботі з новими технологіями;
• є гнучкими у використанні культурних аспектів ділової етики;
• своєчасно виконують завдання.
І не тільки IT-сфера процвітає в Україні і далеке, і близьке зарубіжжя цінує також українських технічних спеціалістів - інженерів, архітекторів, проектувальників. Таких працівників поки і в Україні дефіцит, а якщо ще й знання мови є, тоді за такими кадрами готові полювати не тільки кадрові агентства всього світу, але і самі закордонні роботодавці.
Українські медики користуються величезним попитом в арабських країнах - в Еміратах, Саудівській Аравії, Кувейті, Катарі. Однак тут потрібні знання мов, досвід роботи не менше 5 років і відповідні сертифікати та дипломи. При наявності всіх вимог можна сміливо розраховувати на престижну роботу за кордоном в приватних клініках, або інших установах.
Ще однією проблемою України у сфері міжнародного ринку праці є так званий «витік умів». Причиною цього є недофінансування наукової галузі і, як наслідок, виїзд вчених за кордон. За різними оцінками, Україна в 90-і роки XX століття втратила 15-20% від їх інтелектуального потенціалу в результаті еміграції найпідготовленіших працівників. Протягом 1996-1999 рр. з України іммігрували від 700 докторів і кандидатів наук, чверть яких- перспективні фахівці у віці до 40 років. Найпопулярнішим напрямком українських трудових мігрантів Італія, Іспанія, Португалія, США, Росія, Німеччина, Греція та ін.
Якби Україна проводила збалансовану політику в сфері міграції, то не було б таких проблем, як зростання конкуренції з боку країн з низьким рівнем заробітної плати, зменшення числа робочих місць, «відплив умів» і більш низькі середні рівні заробітної плати для некваліфікованих та малокваліфікованих робітників.
Для вирішення цієї проблеми держава могла б використовувати іноземну робочу силу для піднесення спустошливого сільського господарства, або для інших трудомістких сфер зайнятості. Проте, залучення іноземної робочої сили дає тиск на заробітну плату, породжує безробіття серед місцевого населення. Такі втрати капіталу високої якості, приводить до того, що держава має великі збитки, загублюючи перспективи стрімкого розвитку. Цей потенціал починає працювати у інших державах.
Підводячи підсумок, слід підкреслити, що роль України на світовому ринку праці помітно зростає. В останні роки все інтенсивніше збільшується потік трудових мігрантів в межах України та за її межами. На жаль, це означає, що резиденти України також стали частіше залишати рідну країну в пошуках більш високооплачуваної роботи.
Висновок
Підводячи підсумок, можна сказати, що робоча сила є товаром особливого роду, виробничі якості якого цілком передбачують ефективність конкурентної економіки, її спроможність до створення високоякісних товарів і послуг. Тому підготовка і випуск на ринок праці освіченої і творчо активної робочої сили, забезпечення її кваліфікаційної і територіальної мобільності є однією з першооснов життєдіяльності народного господарства.
Говорячи про становище України на світовому ринку праці, важливо помітити, що Україна з закритою, з незначним зовнішнім міграційним оборотом, перетворилася на активного учасника міжнародного трудового обміну. Посилюється потік громадян, що виїжджають на роботу за кордон. У загальній системі міжнародних економічних відносин експорт і імпорт робочої сили стали грати все більш помітну роль.
До проблем функціонування та світового ринку робочої сили, і ринку праці України, зокрема, можна віднести наступні: напруженість на ринку праці; збільшення середньої тривалості адміністративних відпусток; скорочення фактичного робочого часу; значне зниження реальної заробітної плати; розширення практики використання неоплаченого праці; зниження соціальної захищеності працівників.
|