Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Четверг, 28.03.2024


Главная » Файлы » Мои файлы

Шахрайство як злочин проти власності за кримінальним правом України, Австрії, Німеччини та Швейцарії
[ Скачать с сервера (471.7 Kb) ] 17.02.2018, 23:24
Актуальність теми. Власність належить до ключових економіко-правовим чинників, без яких неможливо уявити функціонування сучасного суспільства. Забезпечення права власності становить основу правової системи будь-якої європейської країни. На це вказує і Конституція України, наголошуючи, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, що усі суб’єкти права власності рівні перед законом (ст. 13), що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, що це право є непорушним (ст. 41) [4]. У свою чергу Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за злочини проти власності, що сприяє зміцненню економічних підвалин суспільства та покращенню добробуту населення.
За сучасних умов злочинні посягання на власність дуже часто виявляються у ненасильницьких, структурованих і складних махінаціях та схемах, коли застосовується обман чи зловживання довірою, що передусім характерно для шахрайства (ст. 190 КК України). У європейських країнах, зокрема Німеччині, шахрайства становлять близько 40% економічних злочинів [57]. Через постійне вдосконалення кримінальним світом шахрайських прийомів (як за рахунок використання передових технологій, так і методик психологічного впливу на людей), виникнення нових видів шахрайств, зміцнення міжнародних зв’язків шахраїв та створення ними транснаціональних злочинних угруповань, державі надзвичайно важко протидіяти численним проявам шахрайства.
Незважаючи на встановлення у КК України кримінальної відповідальності та збільшення кількості складів злочинів, які мають ознаки шахрайств, протидія цьому явищу потребує врахування українським законодавцем зарубіжного досвіду нормотворчості та правозастосування. Поява все нових форм цього виду злочинних діянь потребує подальших пошуків ефективних механізмів боротьби з ним, що зумовлює потребу в нових дослідженнях.
Ґрунтовні теоретичні розробки у галузі кримінального права щодо злочинів проти власності, зокрема й шахрайства та способів його вчинення (обману чи зловживання довірою), здійснювала ціла низка вчених-правників – Н.О. Антонюк, В.П. Ємельянов, М.Й. Коржанський, О. В. Кришевич, Н. А. Лопашенко, П.П. Михайленко, М.І. Панов, К.Л. Попов, В.Я. Тацій, Є.В. Фесенко та ін. Серед робіт останніх років привертають увагу монографічні дослідження О. І. Бойцова, В. О. Глушкова, М.І. Хавронюка та ін.
За останні роки кримінально-правова характеристика шахрайства та його способів була розкрита у межах кандидатських дисертацій О. В. Смаглюка “Шахрайство за кримінальним кодексом України 2001 року” (Київ, 2003 р.), Г.М. Анісімова “Зловживання довірою як спосіб вчинення злочину: поняття та кримінально-правове значення” (Харків, 2003 р.), Н.О. Антонюк “Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою” (Львів, 2006 р.), А.В. Микитчика “Кримінологічні засади запобігання шахрайству з нерухомістю” (Київ, 2008 р.), Шуляк Ю. Кримінальна відповідальність за шахрайство: порівняльно-правове дослідження (Київ, 2011 р.) та ін.

Новизна одержаних результатів полягає в тому, що здійснена комплексна та системна розробка питань кримінальної відповідальності за шахрайство в Україні та Австрії, Німеччині та Швейцарії. Отримані висновки містять елементи наукової новизни, зокрема:
– всебічне порівняльно-правове дослідження кримінального законодавства України та Австрії, Німеччині та Швейцарії відповідальності за шахрайство показує, що це цілісний кримінально-правовий інститут, який охоплює як майнове, так й інші види – фінансове, податкове, комп’ютерне, телемаркетингове та ін.
– з’ясування особливостей кримінального законодавства у Німеччини дає підстави стверджувати, що всі злочини шахрайського характеру пов’язані з обманом, однак в деяких випадках обман і шахрайство вживаються як синонімічні поняття. КУ Німеччини визначає шахрайство як «дію з наміром отримати для себе або третьої особи майнову вигоду, що завдає шкоди майну іншої особи шляхом повідомлення неправильних фактів або їх спотворенням або приховування справжніх фактів і введення в оману потерпілого або підтримання в нього оману». Загальнофедеральний кримінальний закон Швейцарії визначає шахрайство як умисне, вчинене з метою збагачення заподіяння майнового збитку шляхом підступного введення в оману. Федеральний закон Австрії про діяння, котрі перебувають під загрозою покарання, призначуваного судом, виокремлює злочини проти чужого майна та аналогічно КУ Німеччини формулює його визначення, роблячи акцент на схилянні потерпілого до вчинення якоїсь дії, потурання або ж до бездіяльності через обман;
– кримінально-правова характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак шахрайства в Україні та Австрії, Німеччині та Швейцарії, а також кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак цього злочину показує, що склад шахрайства включає в себе велику кількість ознак заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою в українському розумінні цього злочину. Аналіз диспозиції ст. 263 КК ФРН дозволяє сформулювати визначення загальної норми про шахрайство, як заподіяння шкоди чужому майну з метою отримання майнової вигоди для себе чи інших осіб шляхом обману, тобто повідомлення неправильних фактів або їх спотворення або приховування справжніх фактів, а також введення в оману потерпілого і його підтримку. Однак, “зловживання довірою” як спосіб шахрайства іноземний законодавець зазвичай не згадує (подекуди шахрайство прямо відмежовується від зловживання довірою (Австрія, Швейцарія)). Щодо суб’єктивної сторони складу шахрайства в зарубіжних країнах встановлено, що замість поняття “суб’єктивна сторона” щодо складу шахрайства в кримінальному праві використовуються зовсім інші категорії, що пов’язані з внутрішніми складовими самого злочину, наприклад “елементи вини”. Шахрайство передусім характеризується умислом (наміром) на вчинення цього злочину, що підтверджується додатковими законодавчими конструкціями (зокрема, вказівкою на “завідомість” – КК ФРН або мету шахрайства – “отримання вигоди” у КК Швейцарії, “неправомірне збагачення ” – у КК Австрії.
– у роботі також показано спільне і відмінне стосовно звільнення від покарання і пом’якшення покарання за шахрайство в Україні, Австрії, Німеччині та Швейцарії. Зокрема стверджується, що застосування інституту звільнення від покарання спрямоване на звуження меж кримінально-правової репресії для стимулювання виправлення засудженого, адаптації його до норм соціальної поведінки та вимог дотримання правопорядку.
Категория: Мои файлы | Добавил: opteuropa | Теги: доповідь з права., магістерська, курсова, скачати доповідь, дипломн, лабораторна робота, курсач, КОНТРОЛЬНА, скачать реферат, курсовая работа
Просмотров: 569 | Загрузок: 21 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно