| Главная » Файлы » Шпаргалки » Шпаргалки |
Проблеми періодизації розвитку земельно-правового регулювання
| [ Скачать с сервера (498.5 Kb) ] | 05.04.2017, 00:54 |
| 1. Науково-правничі школи в Україні, які досліджують питанн земельного права та земельного законодавства. 2. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин. 3. Проблеми змісту права власності на землю. 4. Проблеми періодизації розвитку земельно-правового регулювання. 5. Рішення та висновки Конституційного суду в системі джерел земельного права. 6. Проблеми реалізації та трансформації колективної форми права власності на землю у приватну. 7. Проблеми поняття землі як обєкта правового регулювання. 8. Проблеми форм права власності на землю. 9. Проблеми відповідальності як засобу реалізації земельного права : поняття і форми. 10. Проблеми класифікації земельних правовідносин. 11. Проблеми приватизції земельних ділянок. 12. Особливості права земельного сервітуту. 13. Місце земельного права як галузі права в правовій системі України. 14. Проблеми субєктивно-обєктивного складу та проблеми реалізації приватної форми права власності на земельну ділянку. 15. Проблеми класифікації земельного фонду України за цільовим призначенням. 16. Проблеми методів правового регулювання земельних правовідносин. 17. Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду. 18. Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду. 19. Проблеми реалізації принципів земельного права. 20. Проблеми приватизації земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (повна модель приватизації). 21. Проблеми розмежування земель державної та комунальної власності. 22. Проблеми реалізації норм Земельного кодексу України. 23. Проблеми субєктивно-обєктивного складу та реалізації комунальної форми права власності на землю. 24. Проблеми уравлінських відносин у галузі використання, відтворення та охорони земель. 25. Проблеми законодавчого врегулювання земельних відносин в умовах сьогодення. 26. Проблеми набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю. 27. Проблеми функціонально-правового забезпечення використння. Відтворення та охорони земель. 28. Проблеми законодавчого врегулювання земельних відносин в контексті необхідності розмежування правового регулювання відносин, обєктами яких виступають земельні ділянки та нерухоме майно. 29. Гарантії права власності на землю. 30. Особливості земельних орендних відносин. 31. Проблеми співввідношення стандартів та інших нормативно-технічних документів з джерелами земельного права. 32. Проблеми припинення права власності на земельну ділянку. 33. Проблеми розподілу та перерозподілу земель, використання, відтворення та охорони земель. 34. Право власності на землю Українського народу: поняття та проблеми реалізації. 35. Проблеми законодавчого регулювання використання земель на праві постійного землекористування. 36. Проблеми здійснення землеустрою як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони зеиель. 37. Право власності на землю:проблеми поняття, ознаки, функції. 38. Особливості права на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). 39. Проблеми юридичної відповідальності за земельні правопорушення. 40. Проблеми набуття права власності на земельні ділянки. 41. Проблеми планування використання земель як функції управління у галузі використання відтворення та охорони земель. 42. Особливості застосування різних видів відповілальності на земельні правопорушення. 43. Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно –правових угод. 44. Проблеми здійснення контролю за використанням та охороною земель як функції управління у галузі використання ,відтворення та охорони земель. 45. Проблеми поняття земель іншого природоохоронного призначення. 46. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення. 47. Проблема ведення державного земельного кадкастру як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель. 48. Право землекористування: проблеми поняття та видів. 49. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель, населених пунктів. 50. Проблеми державної реєстрації прав на землю як функції управління у галузі використання,відтворення та охорони земель. 51. Проблеми набуття та реалізації права на оренду земельної ділянки. 52. Особливості продажу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. 53. Особливості права на користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб(емфітевзис). 54. Проблеми правового режиму земель водного фонду. 55. Проблеми здійснення моніторингу земель та моніторингу грунтів як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель. 56. Проблеми поняття та особлтвості правового режиму земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого несільськогосподарського призначення. 57. Особливості виділення в натурі(на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) 58. Проблеми розгляду земельних спорів як функції управління у галузі використання , відтворення та охорони земель. 59. Особливості правового режиму земель лісогосподарського призначення. 60. Проблеми поняття та застосування земельно-правової відповідальності за земельні правопорушення. 1.Науково-правничі школи в Україні Законодавство не дає визначення поняття правнича школа, однак на локальному рівні є визначення поняття наукової школи в КНУ ім. Ш. затверджене вченою радою від 10.01.2005 р. Наукова школа – усталений науковий колектив, що сформувався за певний період науковцями, наукові інтереси яких були спрямовані на розв’язання довготривалих завдань за певними науковими напрямками та отримав наукові результати, які визнані як в України, так і за її межами. Ознаки: 1. усталений науковий колектив, який формується та розвивається колективом вчених, наукові інтереси яких спрямовані на розв’язання завдань визначених в їх науковому напрямку; 2. очолюється наук керівником, засновником наук-го напрямку, наукові здобутки якого визнані наук громадськістю; 3. є базою в підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації певного напрямку (кандидат, доктор юр наук); 4. об’єднує наукові дослідження, що виконуються за першочерговими напрямами, визнані державами як пріоритетні у світовій науці; 5. її статус визначається вченою радою за поданням відповідного факультету інституту. Зазначені ознаки є характерними для 5 наукових шкіл. 1.КНУ: ЦП, ЗП, ЄП, ПЄБ В Укр. 2.Інститут держави і права імені Корецького 3.Харк академія ім. Яр.Мудргого(Шульга(перший коментар до ЗК), Гетьман, Вовк, Лісова(забесп землеустрою в УКР) 4.Одеська академія (кафедра аграрн, зем, єкол права.Погрібний, Каракаш, Гуревський»право приватної власності громадян Укр», 5.Львів, ун-т Франка.(кафедра трудове, зем, єк пр..Титова(фермерство в Укр.НовийЗК-позитивні та негативні аспекти.) Федорович. 1. В КНУ легалізована рішенням вченої ради в 04.12.00 р. Витоки- дослідження 19-20 ст., гірн-зем, зем, колгосп, прав охорони НПС. Проф. Удінцев(1896 працював в ун. Ім. св.. Володимира,«1901 Руське гірниче земельне право», «викуп посесійних земель і лісів», Положення про наукові школи в КНУ ім. Т. Шевченка затв вченою радою 10.01.2005 р. Земельне право, екологічне право та право екологічної безпеки (кафедра трудового, земельного та екологічного права, 4.12.2000 р, засновник – Андрейцев В.І.) Удінцев В.А., Індиченко П., Пантилийченко, Янчук В.З., Мунтян В.Л., доц. Миронець та ін. вчені. Основні наукові праці: Андрейцев:актуальні проблеми практичної теорії : земельне право і законодавство суверенної України, К., 2005р.,-ЗП та З з-во суверенної України, 2. Інститут держави і права ім. Корецького. Шемшученко Ю.С., Семчик В.І., Кулинич П.Ф, Бусуйок Д.В (Обмеження прав людини); наукова школа сформована у відділі правових проблем зем, агр та еколог права, яке очолює Семчик В.І Науково-правничі школи в Україні, які досліджують питання земельного права та земельного законодавства ( м. Харків, Львів, Одеса) 3)Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого (наукова школа сформована на кафедрі екологічного права), Наук керівник Шульга М.В , Гетьман А.П докт.проф,академік, Вовк Оксана Миколаївна, доц,кюн Конишева Олена Василівна, Лісова Тетяна Вікторівна, Лейба Людмила Василівна. 4) Одеська національна юридична академія, сформована на кафедрі агарного, земельного та екологічного права. У витоків докт, проф Погрібний О.О. Зараз очолює Каракаш Ілля Іванович. Луняченко Анатолій Васильович, Гуревський В.К., Глотова Олена Володимирівна та ін.., 5) Наукова школа Львівського національного університету ім. І Франка. Раніше - Титова. Зараз - Федорович В.І. кюн,доц, Ващишин Марія Ярославівна., Ільницька Н.В 2. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин. ЗУ «Про землеустрій». Землеустрій фактично – сукупність техн. заходів, які включають підготовку, виконання. нагляд за виконанням проектної документації із раціонального використання…. Нечіткість понятійного апарату. Більшість норм про землеустрій має бланкетний характер (н-д, норма 25, 26, 33, 43, 44, 46, 47). Норма: «відповідно до закону» вживається 16 разів. Закон також не встановлює чіткого процедурного забезпечення землевпорядних дій. Процедура землевпорядкування Ст. 118, 123, 124 ЗК. Практично не врегульовано процедуру землевпорядкування володінь (мова йде про внутрішньогосподарс. землеустрій). Не врегульована процедура поділу та об’єднання земельних ділянок. Практично неврегульованими є технічні аспекти землеустрою. Надзвичайно важливе питання технічних вимог до проекту відведення зем. ділянки врегульовано не спеціальним законом, а Еталоном проекту відведення зем. ділянки юр. і фіз. особам для будь-яких потреб – акт, який не був затв. наказом Держкомзему, не зареєстр. в Мінюсті, підписаний заст. начальника Держкомзему. 1999 р., 129 стор. Перенасичений нормами, які дублюють норми ін. законів. Ст. 9 ЗУ «Про землеустрій», п. б, ст. 6 ЗК. П. в ст. 6 також про дубльований із ЗК. ЗУ «Про плату за землю» від 19.09.1992 р. 25 статей, 10 розділів. Визначення поняття податку не відповідає чинному зак-ву і потребує уточнення. Податок – обов’язків платіж, що справляється з юр. і фіз. осіб за користування зем. ділянками. Розділ 2, ст. 6- Плата за землі с/г призначення. Колізія – Розділ «с/г призначення», а ст. 6 встан. ставки зем. податку за с/г угіддя. Т. ч. поза межами залишились не с/г угіддя. ЗУ «Про розмежування земель держ. та комун. власності», 4 розділи, 15 статей. Розписана процедура, але не розмежовано землі комун. і держ. власності. 3. Проблеми змісту права власності на землю. Правомочність володіння розглядається як юридично встановлена можливість гарантування приналежності юридично і в натурі визначених земельних ділянок їх власникам згідно із законом та правовстановлюючими документами невідчужуваності земельних ділянок від власників без їх особистого волевиявлення крім випадків передбачених законом, визнання виключності та абсолютності прав на земельні ділянки, які використовуються відповідно до цільового призначення для задоволення власних матеріальних та духовних потреб. Право володіння фізичних та юридичних осіб фіксується відповідними документами. Право користування – це гарантована можливість використання корисних властивостей земель та земельних ділянок. Право користування фізичних та юридичних осіб реалізується шляхом самостійного господарювання та використання інших природних ресурсів у рамках цільового призначення. Це повноваження включає ряд можливостей, передбачених пп. б-д ч. 2 ст. 90 ЗК. Право користування територіальних громад та держави – юридично закріплена можливість цих органів безпосередньо одержувати диференційну ренту від фізичних та юридичних осіб за платне використання земельних ділянок. Право розпорядження фізичних та юридичних осіб – це юридично забезпечена можливість цих осіб щодо вільного та самостійного визначення юридичної долі земельної ділянки. Право розпорядження держави – визначення правового режиму земельних ділянок, визначення плати за земельні ділянки, розподілу та перерозподілу земель та земельних ділянок. Право розпорядження територіальних громад – юридично забезпечена можливість здійснення функції розподілу та перерозподілу земель. 4. Періодизації розвитку земельно-правового регулювання. Доба Київської Русі Литовсько-польська доба (XIV-XVII ст ) Гетьманщина Початковий період входження до складу Російської імперії (XVII ст – на поч. ХІХ) Часи аграрної реформи в Росії середини ХІХ ст. Пореформений період 2-ої пол. XIX ст. – поч. XX ст. Столипінська аграрна реформа Регулювання земельних відносин в УНР Розвиток земельного права за часів СРСР. Пореволюційний період Розвиток земельного права за часів СРСР. Період колективізації Розвиток земельного права за часів СРСР. Велика Вітчизняна війна та повоєнний період Розвиток земельного права за часів СРСР. Розвиток земельного законодавства після прийняття Основ земельного законодавства СРСР 1968 р. Сучасний період земельно-правового регулювання Особливості розвитку земельних відносин у Галичині, Буковині та на Закарпатті 4.Рішення та висновки Конституційного суду в системі джерел земельного права. Особлива роль у правовій системі належить рішенням Конституційного Суду України, які згідно зі ст. 150 Конституції є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Конституційний Суд має виключне право на офіційне тлумачення Конституції та законів України. Це передбачає не лише скасування чи зміну окремих положень зазначених нормативно-правових актів, а й видання нових конституційних нормативно-правових приписів, у тому числі у сфері земельних відносин. Як вказує С. Шевчук (до якого ми приєднуємося), в Україні існує судова правотворчість як джерело права: рішення Європейського суду з прав людини, акти КСУ, акти-узагальнення судової практики3. При цьому, на наш погляд, в жодному із перерахованих випадків не йдеться про судовий прецедент у більш поширеному, т.зв. «англосаксонському» розумінні. Рішення Конституційного Суду по своїй суті є нічим іншим, як специфічними нормативно-правовими актами. Акти-узагальнення судової практики в частині опису практики є формою вираження jurisprudence constante, а в частині рекомендацій щодо вирішення тих чи інших спорів – нормативно-правовим актом (причому непоодинокими є випадки, коли вони сприймаються судом як обов’язкові4, що звичайно, не відповідає закону). 6. Проблеми реалізації та трансформацї колективної форми права власності Колективна власність на землю в Україні виникла в процесі земельної реформи внаслідок масової передачі (в основному у 1990-х рр.) земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність сільськогосподарських юридичних осіб т.з. «кооперативного типу» (сільськогосподарський кооператив, садівницьке товариство, сільськогосподарське акціонерне товариство, колективне сільськогосподарське підприємство). Процедура передачі земель у колективну власність, як і інші правові питання, пов’язані із колективною власністю на землю, визначалися головним чином ст.5 ЗКУ в ред. 1992 р., а також ст.10 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство». Згодом (після 2000 р. на виконання УП «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 №1529) більшість підприємств – суб’єктів права колективної власності припинили своє існування. Питання про те, чи існує в сучасних умовах право колективної власності на землю, є дискусійним. Деякі авторитетні представники правової доктрини (П.Ф. Кулинич) вважають, що «інститут права колективної власності … втратив свою легітимність у зв’язку з прийняттям нового Земельного кодексу»1 або навіть раніше – «з прийняттям 28 червня 1996 року нової Конституції України»2, де колективна власність також не згадана. Ні КУ, ні ЗКУ не передбачають припинення або переходу права колективної власності до інших суб’єктів (хоча й не згадують про колективну власність). Аналогічно, не можна погодитися із думкою, за якою до відносин щодо земель, переданих свого часу до колективної власності, слід застосовувати положення чинного ЗКУ про спільну власність на земельні ділянки (ст.ст.86-89 ЗКУ)3. Слід погодитися із І.О. Костяшкіним, який знаходиться на позиції, що такий висновок не ґрунтується на чинному законодавстві4. Необхідність розгляду права колективної власності обумовлена не лише існуванням певної кількості земельних ділянок, наданих саме на такому праві. Із колективною власністю на землю дуже тісно пов’язане право на земельну частку (пай), що відіграє у даний час дуже важливу роль у визначенні правового режиму земель сільськогосподарського призначення Питання про суб’єкта права колективної власності у правовій доктрині однозначного вирішення не має, що обумовлено насамперед суперечливістю положень законодавства (ст.5 ЗКУ в ред. 1992 р., ст.10 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство»): з одного боку, передбачено, що земельна ділянка належить «співвласникам»-громадянам, але в той же час суб’єктом права називається юридична особа. На наш погляд, при існуванні відповідних юридичних осіб суб’єктом права власності на земельні ділянки, передані у колективну власність, слід визнавати саме ці юридичні особи. Підтвердженням цьому є пряма вказівка ст.5 ЗКУ в редакції 1992 р., ст.10 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство». Положення тих самих норм законів, які називали громадян «співвласниками», є декларативними, оскільки закріплений законодавчо порядок володіння, користування та розпорядження земельними ділянками колективної власності свідчив про те, що ці правомочності здійснює саме юридична особа в особі своїх статутних органів, а не громадяни–«співвласники». Виходячи з цього, громадяни-«співвласники» не мали по відношенню до земельних ділянок права власності. Право вимоги громадян співіснувало із правом власності на землю юридичних осіб, і у разі колізії мало над ним пріоритет, що свідчить про його речову природу. Проте ототожнювати право на земельну частку (пай) з правом колективної власності немає підстав: громадяни не володіли, не користувалися та не розпоряджалися земельною ділянкою; ці повноваження здійснювала юридична особа. Об’єктом права колективної власності є землі сільськогосподарського призначення, що до передачі у колективну власність здебільшого знаходилися у користуванні відповідної юридичної особи. | |
| Просмотров: 881 | Загрузок: 42 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |