Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Пятница, 29.03.2024


Главная » Файлы » Шпаргалки » Шпаргалки

Шпаргалка із сімейного права
[ Скачать с сервера (526.7 Kb) ] 06.03.2018, 21:25
Сімейне право – це галузь права, норми якої врегульовують шлюбно-сімейні відносини.

Сімейне право – це галузь права, що регулює особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками і дітьми, усиновителями й усиновленими, а також іншими членами родини.

2. Предмет та метод сімейного права

Предметом сімейного права є особисті та майнові відносини, які виникають між подружжям, між батьками і дітьми та іншими членами родини, а також відносини з приводу укладання та розірвання шлюбу, реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), опіки і піклування, усиновлення і удочеріння, патронату.

Оскільки сімейне право належить до галузей права, у яких началом є приватне право, основним методом правового регулювання є диспозитивний метод (метод дозволяння, виходить із рівності суб’єктів), який надає суб’ктам правовідносин можливість вільно обирати бажаний варіант поведінки. Разом з тим, сімейно право використовує і імперативний метод (метод владного припису, підпорядкованості сторін), який реалізується шляхом встановлення певних юридичних обов’язків та заборон.


3. Загальна характеристика сімейного законодавства

Загальна частина містить норми, які стосуються усіх сімейних правовідносин, зокрема, що визначають засади та джерела їх правового регулювання, коло учасників, підстави застосування до сімейних відносин цивільного законодавства, а також аналогії закону чи аналогії права, порядок реалізації сімейних прав, обов'язків та механізм їх захисту. Особлива частина включає інститути, наприклад, шлюбу, материнства (батьківства), правового режиму майна подружжя, батьків та дітей, аліментів, форм виховання дітей, що залишились без батьківської опіки та ін.
Сімейний кодекс України регулює сімейні відносини з метою:
· зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;
· утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;
· побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;
· забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Завданнями Сімейного кодексу України є:
- зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;
-побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги й підтримки;
- утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;
- забезпечення кожної дитини вихованням у сім’ї, можливістю духовного та фізичного розвитку.


4. Поняття сімі в сімейному праві

1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
3. Права члена сім'ї має одинока особа.
4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.



5. Субєкти сімейних правовідносин

Коло учасників сімейних відносин визначено ст. 2 СК України і є вичерпним Відповідно до ст. 2 СК України першу групу учасників сімейних правовідносин становлять подружжя, батьки, діти, усиновлювачі та усиновлені.
Подружжя - особи, що перебувають у зареєстрованому шлюбі (ч.1, 2 ст.21 СК України). Особисті й майнові права та обов'язки подружжя регулюються нормами сімейного, цивільного законодавства, а також договорами, що укладаються подружжям між собою.
Дружина та чоловік
Дружина, чоловік є суб'єктами шлюбних відносин, які становлять складову частину сімейних відносин.
У Сімейному кодексі термін «дружина» вживається лише стосовно заміжньої, шлюбної жінки, поруч із терміном «чоловік», хоча збережено й звичні уже слова та словосполучення «подружжя», «один з подружжя», «кожен з подружжя».
Виокремлення термінів «дружина» та «чоловік» було зумовлено різними соціальними ролями, які вона та він виконують у шлюбі, прагненням наголосити на них як на рівновеликих цінностях.
Юридичний статус дружини та чоловіка виникає лише на підставі зареєстрованого шлюбу.
Батьки - чоловік та жінка, від яких походить дитина. Вони перебувають у природному або «легітимованому» (такому що ґрунтується на законі чи рішенні суду) правовому зв’язку з дитиною.
Дитина
Юридичний зв'язок між дитиною та матір'ю і батьком, матір'ю та дитиною, батьком та дитиною обумовлюється фактом народження дитини і засвідчується у порядку, визначеному СК.
Відповідно до Конвенції про права дитини, статусом дитини у Сімейному кодексі наділені особи у віці до 18 років. Відповідно до ч.1 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа, яка не досягла повноліття (вузьке значення). Дитина є учасником сімейних правовідносин з певним чоловіком та жінкою, якщо походить від них. У СК України поняття дитини також вживається і у широкому значенні щодо врегулювання певних аспектів відносин батьків та дітей після досягнення останніми повноліття.
Усиновлювач - особливий суб'єкт сімейних відносин. Його правовий зв'язок із чужою дитиною, що стала його дитиною, базується не на кровному спорідненні з нею, а на особливому акті його доброї волі, санкціонованому рішенням суду (ст. 207 СК України).

Усиновлений - дитина чи повнолітня особа, яка одержала шанс «прижитися до чужого кореня», одержати сімейне тепло та любов, щоб згодом віддати це усиновлювачеві. Правові відносини між усиновлювачами та усиновленими ототожнюються з правовими відносинами між батьками та дітьми за походженням.

Другу групу учасників сімейних правовідносин становлять баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка та пасинок. До цієї групи відносять осіб, які належать до другого та третього ступеню прямої та бокової спорідненості, а також особи, які перебувають у «квазі-родинних відносинах».


6. Поняття та юридичне значення спорідненості


Ліній кровного споріднення є дві: 1) пряма; 2) непряма (побічна). Родинна лінія також може поділятися на висхідну та низхідну.
У прямій лінії кровного споріднення перебувають ті особи, які походять один від одного: син, мати, дід, прабаба, прапрадід.
До побічної лінії кровного споріднення належать ті особи, котрі мають спільного предка. Так, у троюрідних брата та сестри спільним предком була прабаба чи прадід, у двоюрідних - баба чи дід, у рідних - мати і (або) батько.
Ступінь кровного споріднення визначається, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1265 ЦК, за кількістю народжень, які віддаляють одного родича від іншого; при цьому народження тієї особи, ступінь споріднення з якою визначається, не входить до цього числа. Так, якщо 3. та О. є троюрідними сестрами, то вони перебувають між собою у шостій лінії споріднення, оскільки вони кровно поєднані завдяки шістьом народженням: матері 3., її баби, прабаби 3. та О., баби О., матері О. і самої О.
Розрізняють також повнорідну родинність - наприклад, походження рідних братів, сестер від спільних батька, матері; і неповнорідну родинність - походження рідних братів (сестер) від різних батька чи матері.
Неповнорідна родинність також буває єдинокровною, тобто коли неповнорідні брати та сестри походять від одного батька; єдиноутробною - походження неповнорідних братів та сестер від спільної матері.


7. Позовна давність на вимоги, що випливають із шлюбних та сімейних відносин


До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків :
1) До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.
2) До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
3) До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.
4) До вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір'ю дитини.


8. Поняття шлюбу, правова природа шлюбу

1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
2. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
3. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.


9. Умови укладання шлюбу

•Для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку.
•Шлюбний вік: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
•Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану (ОРАЦС) за їх вибором. Жінка та чоловік зобов'язані при цьому подати паспорт чи інші документи, що засвідчують їх особу та вік. Церковний обряд шлюбу (вінчання) не дає йому правового значення, тобто не породжує прав і обов'язків, передбачених шлюбно-сімейним законодавством.
Категория: Шпаргалки | Добавил: opteuropa | Теги: реферат з біології, КОНТРОЛЬНА, курсова, курсач, магістерська, скачати доповідь, доповідь з права., курсовая работа, дипломн, лабораторна робота
Просмотров: 861 | Загрузок: 69 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно