| Главная » Файлы » Шпаргалки » Шпаргалки |
Шпора з оперативної хірургії та топографічної анатомії
| [ Скачать с сервера (151.0 Kb) ] | 21.09.2017, 08:29 |
| 1.Топографія поперекового відділу. Межі. зверху нижнім краєм XII ребра, знизу — клубовими гребенями і крижовою кісткою, збоку — лінією, що проведена від кінця XI ребра вниз, перпендикулярно клубовому гребеню. Лінія, проведена через остистівідросткихребців, розділяєділянку на симетричніправий та лівийвідділи; є задньобоковоюстінкою живота. До їїкістковихорієнтирів належать XII і XI ребра, клубовігребені, остистівідростки ТХІІ і поперековиххребців. Одразу над горизонтальноюлінією, щоз'єднуєнайвищі точки клубовихгребенів, проектуєтьсяостистийвідростокLiv. Знанняцихорієнтирівпотрібне для визначеннямісцявведенняголкипід час виконанняпоперековоїпункції. Бічний край м'яза — випрямляча хребта (m. erectorspinae), якийможна легко прощупати, також є важливиморієнтиром. Лінія, проведена по зовнішньому краю цьогом'яза, розділяєпоперековуділянку на бічний і присереднійвідділи.Пошароватопографія.Шкірапоперековоїділянкистовщена, малорухома. На ній часто виникаютьфурункули. Поверхнева фасція. Підклітковиноюрозташованащільнафіброзна пластинка — грудо-поперековафасція (fasciathoracolumbalis), яка маєповерхневий і глибокий листки .Відповерхневого листка цієїфасції, остистихвідростків TVI—ТХІІ і всіхпоперековиххребців, крижовоїкістки та задньоїтретиниклубовогогребеняпочинаєтьсянайширшийм'язспини, який разом іззовнішнім косим м'язом живота утворює перший м'язовий шар поперековоїділянки. Волокна зовнішнього косого м'яза живота починаютьсявіднижніх 7—8 ребер, прямуютьуниз й уперед і прикріплюються, переходячи в апоневроз, до передніхвідділівклубовогогребеня. У верхньомувідділіпоперековоїділянкинайширшийм'язспинивкриваєчастинузовнішнього косого м'яза живота, а внизу їхвільнікраїрозходяться і утворюютьтрикутноїформипростір — поперековийтрикутник, аботрикутникПті(trigonumlumbale). Основою його є клубовийгребінь, а дно утвореневнутрішнім косим м'язомживота.Другийм'язовий— випрямлячем хребта. Цейм'язрозташованийміжповерхневим і глибоким листками грудо-поперековоїфасції. Стовщенуверхнючастинуглибокого листка, натягнутуміжпоперечнимивідросткамиLi-ii і XII—XI ребрами, називаютьпопереково-ребровою зв'язкою (lig. lumbocostale). Під час виконання доступу до нирки часто виникає потреба в розсіченніцієїзв'язки.Убічномувідділіпоперековоїділянкидругийм'язовий шар утворенийвнутрішнім косим м'язом живота і нижнімзаднімзубчастимм'язом (m. serratusposteriorinferior). Обидвам'язи, не стикаючисьсвоїми краями, утворюютьпроміжок, обмеженийзверхузаднімнижнімзубчастимм'язом, спереду і знизу — внутрішнім косим м'язом живота, присередньо — зовнішнімкраємм'яза — випрямляча хребта і спереду — XII ребром. Цейпростір, через який проходить підребровийсудинно-нервовий пучок,називаютьпоперековимчотирикутником, або ромбом Лєсгафта—Гринфельта. Дном ромба є апоневроз поперечного м'язаживота.Поперековітрикутник і чотирикутник є слабкимимісцямизадньобоковоїстінки живота, оскільки тут можливевипинанняпоперековихгриж. Болючістьпід час пальпації у ділянціпоперековоготрикутниканерідкосвідчить про ретроцекальнерозташуваннячервоподібноговідростка при апендициті.Третійм'язовий шар поперековоїділянки в присередньомувідділіутворенийквадратнимм'язомпопереку (m. quadratuslumborum), якийпочинаєтьсявідзадніхвідділіввнутрішньої губи клубовогогребеня і кріпиться до останнього ребра та поперечнихвідростківLi—Liv. Глибше і присередньорозташованімалий (непостійний) і великийпоперековім'язи (mm. psoasminoretpsoasmajor). Великий поперековийм'язпочинаєтьсявідтіл і поперечнихвідростків ТХІІ і всіх поперекових хребців, проходить косо вниз, назовні і зливається з клубовим м'язом (m. iliacus), утворюючи клубово-поперековийм'яз (m. iliopsoas). Пройшовшипідпахвинноюзв'язкою, вінкріпиться до малого вертлюга стегновоїкістки. Піхвицихм'язівутвореніфасцією, щоприсередньоутворює футляр для поперечного м'яза живота і маєназвупоперечноїфасції. У кістково-фіброзномуложі великого поперековогом'яза є шар жировоїклітковини, через якийможутьпоширюватисягнійніпроцесиіз за-очеревинного простору й таза на стегно.Уверхньомувідділіпоперековоїділянки, поблизудіафрагми, розташованібічна та присереднядугоподібнізв'язки (lig. arcuatum). Присереднядугоподібназв'язказ'єднуєтілоLiабоLii з йогопоперечнимвідростком, бічна — з XII ребром. 2.Флегмони кисті та передпліччя Флегмона – це гостре необмежене гнійне запалення клітковинних просторів (підшкірного, міжм’язового, заочеревинного та ін.) Класифікація. 1. Флегмона долонної поверхні: а) підмозольний абсцес; б) надапоневротична флегмона; в) міжпальцева (комісуральна) флегмона; глибокі – а) флегмона серединного долонного простору; б) флегмона простору підвищення І пальця (тенара); в) флегмона простору підвищення м’язів V пальця (гіпотенара). Розтин підапоневротичні флегмони середнього фасціального ложа долоні по Войно-Ясенецького - Піку здійснюється поздовжніми розрізами по піднесенню I пальця досередини від проекції сухожилля довгого згинача цього пальця і над піднесенням м'язів V пальця.Всі флегмони кисті розтинають поздовжнімі розрізами , через ту частину припухлості і болючості, яка найбільше виступае.Розсікають долонний апоневроз, рану дренують та підсушують, кисть іммобілізують.У-подібна флегмона кисті – перехресна флегмона, при якій можуть уражатись обидві синовіальні сумки і сухожилкові піхви великого пальця і мізинця, якщо запустити – тотальне гнійне ураження кисті з тяжкими септичними явищами. Флегмони в ділянці плеча : надфасціальні(ур.підшкірноїклітковини)\підфасціальні(міжм’язові).Глибока флегмона: 3 м’яз-фасц простори : передній, зовнішній та задній. Поздовжні розрізи роблять відповідно до лінії проекції суд-нерв пучка.Розкриття флегмон заднього фасц. ложа роблять по краях триголова м’яза , розріз 10-12 см. Після розсічення шкіри та підшк. клітковини розтинають плечову фасцію, тупим гачком відводять триголовий м’яз , проникають у проміжок і випорожнюють гнійник.Можливий прямий доступ та розріз через піхву двоголового м’яза. Субпекторальна флегмона – розріз по нижньому краю велик. грудного м’яза від внутр.. поверхні плеча до рівня 4-5 ребра. Флегмона під дельтоподібного клітковинного простору, флегмона пахв. Ямки, фл. передлопаткової щілини. 3.Трансплантаці, експлантація . Транспл. :1) аутогенна(в межах одного організму);2) алогенна(пересадка в межах одного біол.. виду)\сингенна(між родичами);3)ксеногенна(різні біол.види-людина=тварина );4)експлантація(викор. чужі синтетичні матеріали ). При вільній трансплантації шкіри її ділянки повністю ізолюють і вкладають на нове місце. Трансплантанти «прилипають» до дна рани і для свого живлення використовують тканинну рідину. Відновленя іннервації – через 3-8 місяців(такт – больова-температ.чутливість). За товщиною клапті шкіри- повні, розщеплені. Повні – всі шари шкіри без підшкірної клітк., пересаджують на рану, що добре кровопостачаеться= краї підшивають=фіксують давлячую пов’язкою. Розщепленний клапоть - з епідермісу та дерми, зрізають для пересадки дерматомом. Для закриття великих гранулюючи ран використов. сітчасті аутодермотрансплантанти.(розтягуючи його-збільш.площа в 3-5 р.)Пластика стебель частим клаптем – про мобіліз. клаптя одну сторону не відсікають, використовують на кінцівках.Мостоподібні шкірні трансплантатнти. Білет №2. 1.Топографічна анатомія нирки. Нирки – набіл орган заочерев. простору. Довжина – 10-12 см, Ш-5-6 см, Т- 3-4 см. Капсули:фіброзна, жирова, фаціальна. Верхн\нижн. кінець нирки; латерал.(опуклий)/медіал.(вогнутий) краї, передня\задняповерхні+ ворота нирки (hilusren.). Розміщуються на рівні Т12 і L1-2 хребців. Ліва нирка вище правої. Ворота нирки – L1 зліва та L1\L2 справа. Нирки розташовані в ніші, утвореній mm. quadratuslumborumetpsoasmajor таким чином, що прямі лінії, проведені через обидва кінці кожного м'яза, сходяться догори і перехрещуються на рівні тіл TIV — TVII хребців. До верхніх кінців нирок прилягають надниркові залози. Перед. пов.прав. нирки через пристінкову очеревину стикається з вісцеральною поверхнею правої частки печінки, прав. згином ободової і частково з низхідною част . 12типалої кишок. Перед. пов . лівої нирки прилягає до шлунка (відмежована від нього пристінковою очеревиною і чепцевою сумкою), підшлункової з-зи, лівого згину ободової кишки і її низхідної частини. Кровопостачання нирки: ниркові артерії, що відходять від черевної частини аорти. У воротах нирки ділиться на 3 гілки: до верхнього та нижнього кінців і до центральної частини органа. У паренхімі нирки від цих гілок відходять міжчасткові артерії = дугоподібними артеріями. Від останніх у товщу ниркових кори й мозку відходять численні артерії. Відтік венозної крові починається в нирковій корі зірчастими венулами, які добре видно на розрізі нирки, у мозковій речовині — прямими венулами. Далі ниркові вени повторюють хід артерій. Лімфатичних капілярів усередині ниркових часток і ниркових тілець немає, вони проходять тільки в міжчасточковій сполучній тканині. Відвідні лімфатичні судини йдуть до вузлів заочеревинного простору. Іннервація: гілки ниркового і черевного сплетень. 2.Пункція плечового суглоба. Хворий лежить на здоровому боці\наспині\сидячи. Пункцію роблять спереду\ззаду\збоку. Спереду – голку вводять під дзьобоподібним відростком лопатки; просуваючись спереду назад і ззовні , слідкують, щоб кінчик голки пройшов між суглобовою западиною і головкою плечової кістки. Збоку – найбільш проста пункція, голку вводять перпендик. до шкіри над найопуклішою частиною верхівки акроміона. Орієнтиром при пункції плечового суглоба ззаду є точка,розміщена під заднім краєм основи акроміону., в цій точці є невелика ямка, обмежена заднім краєм дельтоподібного м’яза і сухожилком під остьового м’яза.При ротації плеча всередину і невеликому його відведенні голку вводять на глибину 4-5 см. В напрямку дзьобоподібного відростка. 3.Кістково-пластична ампутація гомілки за Пироговим. Основна перевага методу в тому, що горб п’яткової кістки є природною кістковою основою кукси гомілки, добре пристосованою для того, щоб нести навантаження. Протипоказана при гострій травмі., виконують при відриві або розтрощуванні стопи. Операцію починають із стремено подібного розрізу м’яких тканин, який проводять через підошву , з’єднуючи кісточки. На тилі стопи дугоподібним розрізом , опуклістю оберненим до пальців , з’єднують кінці підошвенногорозрізу.Розітнувшигомілко-стоповий суглоб , розсікають бокові зв’язки. Захопивши надп’яткову кістку остеофіксатором, вивихують її і надають стопі надають положення підошвенного згинання. Рамочною металевою пилою перепилюють п’яткову кістку позаду надп’яткової і видаляють стопу, перепилюють суглобові кінці кісток гомілки. Перев’язують кетгутом a.dorsalispedis, aa. PlantarisIateralis i medialis,обробляють n.peroneusprofundus, n.plantarism.i l.Шкірно-кістковий клапоть прикладають до опилу кісток гомілки і фіксують швами+ додаткові шви+шовковішви.Під 48градусами вводять дренажні трубки.Гомілку фіксують передньозаднеюлонгетою до середньої третини стегна. Модифікації – за Лефором(косе обпилювання) та герценом. Білет №3 1.Топографія сечоводу. Сечовід (ureter) -завдовжки 26-31 см, яка з'єднує ниркову миску з сечовим міхуром. 3 частини: 1-заочеревинному просторі, parsabdominalis, друга - в підочеревинній клітковині малого таза, parspelvina, і третя, сама невелика, лежить в стінці сечового міхура, parsintramuralis. Сечовід має 3 звуження. Верхнє -у його початку, біля виходу злоханки( діаметр 2-4 мм). Середнє звуження (до 4-6 мм) розташовується в місці перетину сечоводом клубових судин і прикордонної лінії. Нижня (до 2,5-4 мм) - безпосередньо над місцем прориву сечоводом стінки сечового міхура. Між звуженнями розташовані розширення: верхнє до 8-12 мм в поперечнику, нижнє - до 6 мм. Проекції сечоводів. На передню черевну стінку сечовід проектується в пупкової і лобкової областях, по зовнішньому краю прямого м'яза живота. Задня проекція сечоводу, тобто проекція його на поперекову область, відповідає вертикальній лінії, що з'єднує кінці поперечних відростків поперекових хребців. Сечовід, як і нирка, оточений листками заочеревинної фасції, fasciaextraperitonealis, і клітковиною, paraureterium, розташованої між ними. На всьому протязі сечовід лежить заочервенно. Йдучи вниз, в напрямку зовні всередину, сечовід перетинає великий поперековий м'яз і n. genitofemoralis. Правий сечовід розташовується між нижньою порожнистою веною зсередини і caecum і colon ascendens зовні, а лівий - між черевною аортою зсередини і colon descendens зовні. Спереду від правого сечоводу розташовуються: parsdescendensduodeni, парієтальних очеревина правого брижових синуса, а. і v. testicularis (ovarica), а й v. ileocolicae і radixmesenterii з розташованими біля них лімфатичними вузлами. Кровопостачання.Сечовід у верхній третині кровопостачають гілки ниркової артерії, у середній - гілки a. testicularis (ovarica). Венозна кров відтікає по однойменних з артеріями венах. Відтік лімфи від сечоводів спрямований до регіонарних лімфатичних вузлів нирки і далі до аортальним і кавального вузлам. Іннервація черевного відділу сечоводів здійснюється від plexusrenalis, тазового - від plexushypogastricus. 2.Топографія передньої ділянки гомілки. Межі. обмежена згори циркулярною лінією, проведеною через горбистість великогомілкової кістки, знизу — такою самою лінією, проведеною через кісточки, ззовні — борозною між малогомілковими та литковим м'язами, зсередини — присереднім краєм великогомілкової кістки. Пошарова топографія. Шкіра над передньою поверхнею великогомілкової кістки зрощена з фасціями й окістям. Підшкірна жирова клітковина означена слабко. На зовнішній поверхні гомілки в ній розташовані гілки малої підшкірної вени, на присередній — великої. Фасція гомілки (fasciacruris) — щільна, міцно зрощена з окістям передньої поверхні великогомілкової кістки. Вона утворює міжм'язові перетинки гомілки, а саме: передню (septum intermusculare anterius cruris), яка прикріплюється до передньої поверхні малогомілкової кістки, та задню (septum intermusculare posterius cruris) — до задньої поверхні малогомілкової кістки. Передня міжм'язова перетинка відділяє передню групу м'язів гомілки від зовнішньої, задня проходить між зовнішньою та задньою групами м'язів гомілки. У передній ділянці гомілки 2фасціально-м'язових ложа — переднє та зовнішнє. М'язи. У передньому м'язовому ложі розташований передній великогомілковий м'яз, зовні від нього — довгий м'яз — розгинач пальців. Між ними в нижній третині гомілки лежить довгий м'яз — розгинач великого пальця. У зовнішньому м'язовому ложі містяться довгий і короткий малогомілкові м'язи. Короткий малогомілковий м'яз починається від зовнішньої поверхні малогомілкової кістки нижче довгого, який розташований ззовні і прикриває його. М'язово-малогомілковий канал (canalismusculoperoneussuperior) сформовано початковим відділом довгого малогомілкового м'яза, головкою малогомілкової кістки та зовнішньою поверхнею бічного виростка великогомілкової кістки. У ньому загальний малогомілковий нерв (n. peroneuscommunis) розділяється на глибокий (n. peroneusprofundus) і поверхневий (n. peroneussuperficialis) малогомілкові нерви. Кровопостачання. До складу судинно-нервового пучка переднього фасціально-м'язовоголожавходять передня великогомілкова артерія, дві однойменні вени та глибокий малогомілковий нерв. Судинно-нервовий пучок у верхній третині гомілки лежить між переднім великогомілковим і довгим м'язом — розгиначем пальців, в нижній третині — між переднім великогомілковим м'язом і довгим м'язом — розгиначем великого пальця. Від передньої великогомілкової артерії відходять: • шкірні гілки — до сусідніх м'язів; • поворотна великогомілкова гілка — бере участь у формуванні наколінкової сітки (retepatellae); • передня бічна: кісточкова артерія — до бічної кісточки; • передня присередня кісточкова артерія — до присередньої кісточки. Іннервацію здійснюють поверхневий і глибокий малогомілкові нерви. На передньозовнішній поверхні гомілки в підшкірній жировій клітковині вгорі розгалужуються гілки бічного шкірного нерва литки (n. cutaneussuraelateralis). У цьому самому місці, на межі середньої та нижньої третини гомілки з'являється поверхневий малогомілковий нерв. Лімфовідтік. Поверхневі присередні лімфатичні судини прямують по ходу поверхневих вен до поверхневих пахвинних лімфовузлів, бічні — частково перериваються в підколінних лімфовузлах. Глибокі лімфатичні судини супроводжують основний судинно-нервовий пучок. Уся лімфа глибокої системи відтікає в підколінні лімфовузли. 3.Оперативний доступ до підколінної ямки. Доступ по серединній лінії підколінної ямки. Положення хворого на животі, кінцівку злегка зігнута в колінному суглобі. Проводять розріз шкіри, підшкірної клітковини і поверхневої фасції довжиною 10-12 см; через власну фасцію просвічує v. saphenaparva. По жолобуватому зонду, відступивши від серединної лінії назовні, розсікають власну фасцію і по проекції оголюють великогомілкової нерв. Глибше і середини від нерва знаходять підколінну вену. При оголенні великогомілкового нерва необхідно зберегти його гілки до литкового м'яза, його шкірну гілку. При перев'язці підколінної артерії небезпечно пошкоджувати її суглобові гілки. Ці гілки менше ушкоджуються при підході до артерії через жоберову ямку. Доступ через жоберову ямку. Положення хворого на спині, кінцівку відведена і відведена назовні. Розріз шкіри, підшкірної клітковини і поверхневої фасції довжиною 7-8 см проводять уздовж сухожилля великого приводного м'яза догори від внутрішнього надвиростка стегна. По жолобуватому зонду розсікають широку фасцію над проміжком між м'язами: m. semitendinosus, m. semimembranosus, m. Adductor magnus, m. gracilis. Розсунувши зазначені м'язи гачками, в жировій клітковині підколінної ямки виділяють підколінну артерію, розташовану ближче до кістки і сумці колінного суглоба, не зустрічаючись при цьому з однойменної веною і великогомілковим нервом, які лежать назовні від артерії. Білет 4 1. Пієлотомія. Показання: звуження мисково-сечовідного сегмента, камені миски. Оперативний доступ проводиться за Федоровим: нирку, виділивши з навколишнього жиру, і зовнішньою поверхнею, повертають до внутрішнього краю рани, тим самим оголюючи задню стінку миски. На неї накладають 2 шви-тримачі, між якими роблять повздовжній розріз. Миску ушивають вузловим швом, не прошиваючи слизової оболонки. До рани підводять дренаж. Для попередження травмування судин і нервів роблять пієлотомію за Міхаловським. Іноді роблять пієлотомію ін. сіту: нирку не виводять в рану, а лише звільнюють її нижній кінець і задню стінку миски. Якщо операція з приводу звуження нирково-мискового сегменту, розріз миски продовжують на сечовід і ушивають в поперечному напрямку. 2. Топографічна анатомія підколінної ділянки. Вгорі обмежують: медіально – m. semitendinosus. M. Semimembranosus. M.gracilis., латерально: caput longum m. bicipitalis femoris. Знизу обмежують: права і ліва головки литкового м*яза. (m.gastrocnemius). Ззовні всередину: нерв, вена, артерія. Дно підкол.ямки утв. Фаціес поплітеа стег.кістки і задньою ділянкою коліна, підкріпленою лігаментим поплітеим облікувм + підколінним м*язом. Під власною фасцією проходить n.tibialis який віддає гілки до: m.gastrocnemius m.soleus m.plantaris m.poplieus У цій ділянці також проходить медіальний шкірний нерв(супроводжує v.safena parva) який зливається із латеральним шкірним нервом(від n.peroneus communis) утворюючи n.suralis(литкови йнерв). Верхні і нижні колінні артерії з*єдгуючись між собою, утворюють артеріальну сітку колінного суглоба. Хірургічний доступ здійснюється через жоберову ямку: знизу обмежена: медіальним виростком стегнової кістки і медіальною головкою литкового м*Яза, зверху обмежена: кравецький м*яз, спереду: сухожилком великого привідного м*яза, ззаду: сухожилками напівперетинчастого, напівсхожилкового та тонкого м*язів. 3. Принципи ампутації і екзартікуляції кінцівок. Ампутація: усічення периферичної частини кінцівки на протязі кістки. Екзартикуляція: усічення кінцівки на рівні суглоба. Розрізняють абсолютні(відрив, розрив магістральних сдин, тяжкі інфекції) та відносні показники(хронічний остеомієліт). Загалні принципи ампутації: розсічення м*яких ткнин, опил і обробка кістки, обробка рани, кровоносних судин, нервів, ушивання рани. Способи розсіченн м*яких тканин: коловий, одномоментно-коловий, двомоментно-коловий, спосіб з манжеткою,тримоментно-конусоколовий, сухожилкоко-пластичний, м*язово-платичний. Перед ампутацією роблять розрахунок рівня розрізу при колових способах і розмір клаптя при клаптевих. Пересічення М*язів: зазвичай проводиться дистальніше опилу кістки оскільки після скорочення вони опиняються на рівні опилу. Пересічення нервів: пересічення нерва на 5-6см проксимальніше рівня операційної рани. При ампутації обробляють не лише великі нервові стовбури а і шкірні нерви. Обробка кісткової кукси: Розрізняють- окісний, безокісний, кісково-пластичний методи обробки. Окисний спосіб: утв. Манжетки з окістя, якою потім прикривають опилену кістку і накладають кисетний шов. Безокісний: циркулярне пересічення окістя і зсування його в дистальному напрямку, кістку перепилюють на такому рівні щоб залишився кінець кукси позбавлений окістя(0,2-0,4 см)., кістковий мозок притискують тупфером у кістковомозковій порожнині. Кістково-пластичний: передбачає укриття кісткового опилу кістковим фрагментом з окістям. При буд-якому способі обробки окістя є ризик виникнення осте офітів, особливо при пошкодженні окістя. Білет 5. 1. Нефректомія. Показання: тяжка травма, гнійне запалення, водянка, злоякісні новоутворення. Нирку виділяють з жирової капсули, потім виділяють ниркову ніжку очинаючи із сечоводу, виділяють і пересікають його на межі верхньої і середньої третини, куксу сечоводу припікають спртовим розчином йоду і вкривають навколишніми тканинами. Потім виділяють судинну ніжку, на яку накладають 2 лігатури, ближче до воріт на судини накладають затискач, вище якого відсікають нирку, затискач знімають, перевіряють гемостаз. Перевіряють на наявність додаткових реальних артерій. 2. Топографічна анатомія передньої стінки стегна. Regio femoris anterior; Обеження: вгорі: пахвинна з*язка, знизу: горизонтальною лінією, проведенею на 2 поперечних пальця вище наколінника, ззовні: лінією проведеною від верхньої передньої клубової ості до бічного виростка стегнової кістки, медіально: від лобкового симфізу до медіального виростка стегнової кістки. Lacuna musculorum пропускає m.iliopsoas і n.femoris, від судинної лакуни відділена arcus iliopectineus, через судинну лакуну, розміщену медіально, виходять стегнова артерія і вена. У передній ділянці стегна виділяють: стегновий трикутник, стегновий, затульний та привідний канали. Стегновий трикутник: медіально обмежений: довгий привідний м*яз, ззовні: кравецьки м*язом, вгорі пахвинною зв*язкою., дном є fossa iliopectinea,. n.genitofemoralis інервує шкіру на медіальній поверхні пахвинної зв*язки. n/cutaneus femoris lateralis/ іннервує бічну шкірну поверхню стегна. Fascia lata: Віддає внутрішню і зовнішню фіброзні перегородки які прикріплюються до Linea aspera стегна і утворюють внутрішні передній і задній футляри. Внутрішній футляр містить привідні м*язи. Передній – чотириголовий м*яз стегна, задній- згиначі гомілки. Крім того широка фасція утворює футляри для окремих М8язів: m.sartorius. gracils. Adductor longus. Tensor fascia lata. В ділянці стегнового тикутника фасція розщеплюється на поверхневий і глибокий листки. Глибокий листок розміщується під стегновими судинами. Поверхневий спереду судин і вгорі з*єднається з пахвинною з*язкою. Спереду стегнової артерії утворює серповидний край. Спереду стегнової вени утворює решітчасту фасцію(потоншена, крізь неї виходять велика кількість малих артеріальних, венозних і лімфатичних судин). Між поверхневим і глибоким листком розміщуються стегнові судини.(артерія і вена). Стегновий нерв розміщений ззовні від артерії. Глибока артерія стегна відходить від стегнової артерії нижче пахвинної зв*язки розміщуються внижніх відділах стегна. Від неї відходять медіальна і латеральна артерії що огинають стегнову кістку. Внизу стегновий трикутник переходить sulcus femoralis anterior/ Стегновий канал: простір між пахвинною зв*язкою , яка прикріплюється до лобкового горбка і гребенем лобкової кістки, виповненої лакунарною зв*Язкою. Глибокий отвір стегнового каналу: спереду і вгорі: пахвинна зв*язка, ззаду і внизу: гребінцевою зв*язкою, ззовні піхвою стегнової вени, зсередини: лакунарноюзв*язкою. Поверхневе кільце відповідає hiatus saphenus. Канал має 3 стінки: передня і задня: поверхневий і глибокий листок широкої фасції, медіальна: стегнова вена. Затульний канал: зверху обмежений sulcus oturatorius лбкової кістки, знизу – затульною перетикою. Через канал проходять однойменні судини. A.obturaorius віддає a.acetabularis/ Гілки затульного нерва іннервують привідні і тонкі м*язи стегна. Привідний канал: ззовні обмежений- m.vastus medialis, зсередини – великим привідним М*язом, спереду membrana vastoadductoria, натягнута між цими м*язами. Канал має 3 отвори: через верхній: вступає стегнова артерія і підшкірний нерв. Виходить стегнова вена. Через нижній отвір: стегнові судини проникають в підколінну ямку. Передній отвір: пропускаю в клітковин на внутрішній поверхні коліна низхідні колінну артерію і вену. 3. Оперативні доступи до передньої великогомілкової артерії. Проекційну лінію судинно-нервового пучка проводять від середини відстані між горбистістю великогомілкової кістки і головкою малогомілкової до середини відстані між кісточками. Розсікають по фасцію гомілки включно, знаходять міжм*язів проміжок між переднім великогомілковим м*язом і довгим розгиначем пальців. Передній великогомілковий м*яз розміщується глибоко на міжм*язовій мембрані, глибокий малогомілковий нерв- латеральніше артерії. Судинно-нервовий пучок знаходиться між переднім великогомілковим м*язом і довгим розгиначем великого пальця. Нерв знаїодитьс медіальніше артерії. Білет 6 1. Топографічна анатомія діафрагми тазу і сечостатева діафрагма. Малий таз: сукупність кісток і м*яких тканин, які розміщуються нижче пограничної лінії. Вище пограничної лінії розміщений великий таз, зокрема крила клубових кісток є кістковою основою черевної порожнини, а своєю зовнішньою поверхнею складають кісткову основу сідничної ділянки. Вихід з малого таза замикається тазовою і сечостатевою діафрагмами, утвореними м*язами і фасціями. Сечостатеву діафрагму у чоловіків пронизує сечівник, у жінок сечівник і піхва. Через тазову діафрагму у обох статей проходить пряма кишка. Вісцеральні м*язи утворюють діафрагму таза: зовнішній сфінктер відхідника, м*яз підіймач відхідника, куприковий м*яз. Передні відділи дна таза називаються сечостатевою діафрагмою: тут розміщується поперечний глибокий м*яз промежини , який зверху прикритий верхньою, а знизу нижньою фасцією сечостатевої діафрагми, вона являє собою фіброзну пластинку, з кожного боку прикріплену до нижньої гілки лобкової кістки і гілки сідничної кістки. Предній край її відділяється від нижньої поверхні лобкового симфізу невеликим отвором, через який проходить глибока дорзальна вена статевого члена(клітора – у жінок). 2. Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки. У підшкірній клітковині проходить v.safena parva . Шкіру іннервують бічний і медіальний шкірні нерви литки. Фасція гомілки утворює 2листки: поверхневий та глибокий. Поверхневий утворює футляри для триголового м*яза литки, глибокий – відділяє триголовий м*яз від м*язів згиначів, які розміщені у заньогомілково-клітковинному просторі, обмеженому спереду кістками і міжкістковою перетинкою, ззаду – глибоким листком фасції гомілки. В поверхневому фаціальному ложі знаходиться литковий, камбалоподібний, підошовний м*язи, чиї сухожилки утворюють аххілів сухожилок. М*язи глибокого фаціального ложа розміщені так: довгий згинач пальців, довгий згинач великого пальця, і спереду m.tibialis posterior. Тут знаходиться гомілково-підколінний канал, обмежений спереду: заднім великогомілковим м*язом, ззаду – камбало подібним, зсередини – довгим м*язом згиначв пальців, ззовні – довгим м*язом згиначем великого пальця. Судинно нервовий пучок розміщений в гомілково – підколінному каналі, складаться з задньої великогомілкової артерії, двох однойменних вен, і великогомілкового нерва. Малогомілкова артерія яка відходить від великогомілкової артерії,проходить у м*язово-малогомілковому каналі, обмеженому ззаду: довгим згиначем великого пальця, спереду – малогомілковою кісткою і заднім великогомілковим м*язом. Клітковиннний простір гомілково-підколінного каналу сполучається із клітковиною підколінної ямки і далі з клітковинними просторами задньої ділянки стегна. 3. Оперативні доступи до стегнової артерії на трьох рівнях. Проекційну лінію стегновоїртерії(лінія Кена) проводять від середини пахвинноїзв*язки до tuberculum adductorium медільного виростка стегнової кістки. Оперативний доступ може бути здійснений під пахвинною зв*язкою, в стегновому трикутнику, привідному каналі. 1.Під пахвинноюзв*язкою: розріз по лінії судинно-нервового пучка, розрізають шкіру, підшкірну клітковину,поверхневу фасцію, знаходять нижній край пахвинної зв*язки і місце впадання великої підшкірної вени у стегнову вену. Розсікають поверхневий листок широкої фасції і підходять до судиннно-нервового учка. Наймедіальніше розміщується вена, латеральніше артерія, ще латеральніше – нерв.При перев.*язуваннні стегнової артерії лігатуру накладають нижче місця відходження глибокої артерії стегна. 2.В стегновому трикутнику: проекційна ланая та сама. Нижній кінець розрізу знаходиться біля верхівки стегнового трикутника. Розсікають шкіру, підшкірну клітковину, поверхневу фасцію. На зонді розсікають широку фасцію, яка утворює піхву для кравецького м*яза. Цей м*яз відтягують назовні, розсікають задню стінку піхви і підходять до судинно-нервового пучка. Найбільш поверхнево знаходиться n.safenus , далі стегнова артерія і вена. 3.В привідному каналі: проекційна лінія та сама, розріз ведуть вздовж сухожилка великого привідного м*яза, середина розрізу повинна припадати на передній отвір привідного каналу . Розсікають шкіру, підшкірну клітковину, поверхневу фасцію. Розсікають широку фасцію,кравецький м*яз відтягують всередину, відкриваючи lamina vastoadductoria передный отвір каналу, через який виходить n.safenus і низхідна артерія коліна. По зонду, введеному в передній отвір каналу, розсікають lamina vastoadductoria . 1. Топографічна анатомія фасцій і клітковинних просторів тазу. Pelvisminorмає 2 фасції: парієтальну і вісцеральну. Парієтальна вистилає бокові стінки тазу і переходить на m.levatorani, покриває його верхню пов., і розщеплюючись дає листок fascaobturatoria, що покриває затульний мяз і переходить на нижню пов.; частина фасції йде від лобкового симфізу до сідничної ості, де утв. сухожилкову дугу фасції(arcustendineusfas. pelv.). Спереду: між лоб. Симфізом і протатою(сечовим міхуром – в жін.) утв. lig/ puboprostaticum(lig. Pubovesicale), між ними міститься глибока ямка. Фас. Малого тау пошир. На нижню пов. Діафрагми тазу і утв. поверхневу фасцію промежини(fas. Perineisuperfic.). Вісцеральна фасція покриває органи малого тазу: покриває сечовий міур, передміхурову залозу(піхву) і пряму кишку, а поім від лобкової кістки до крижової. Весь цей простір ділить очеревинно-промежна фасція(fas. Peritoneoperineales) на передній і задній відділи.В пер. Відділі: сечовий міхур, простата, ампули сімявиносних протоків(матка і піхва); в задньому: пряма кишка. Дно переднього відділу – це сечостатева діафрагма, її утв. m. tpansversusperineiprfundus, а простір між цим мязом і лоб. Кісткою замикають зв’язки: lig. transversumperinei&lig. Arcuatum pubis. 2. Принципи операцій при панариціях. Методи знеболювання. Панарицій – цегострозапальнегнійнезахв. Пальців. Види: шкірний, нігтьовий, підшкірний, сухожилковий, суглобовий, кістковийчиураженнявсіх тканин зразу. Оперативневтручання: • Шкірний – видалення піднятого епідермісу, без знеболення. • Нігтьовий – роблятьП-одібнийрозтинбілякоренянігтя, відвернутиклапотьнігтя проксимально і видалитиножницями. • Підшкірний – боковийрозріз + відсуіченнянекротизованих тканин і евакуаціягною,тадренують рану гумовоюсмужкою. • Сухожилковий–це запалення сухожилковихпіхв яке на 1 і 5 пальцях може перехоити в синовіальні сумки долоні(променеву та ліктьову); Роблять парні переривчасті розрізи на переднбо-боковійпов. Пальців., якщо треба роблять розріз на долоні дещо відступивши від проксимальної фаланги, потім екскудують гній і ставлять дренаж. Якщо потрібно розтинають щільну Пирогова( фаціальна щілина передпліччя) – ззовні від променевої арт. І на 2 см вище шилоподібного відростка проводять повздовжній розріз 7-8 см, фасцію предпляччя розсікають ззовні від променевої арт., вилал. Гній, ставлять дренаж і накл.. гіпсвуповязку. • Кістковий, суглобовий і загальний є ускладненнями! 3. Оперативні доступи до задньої великогомілкової артерії на трьох рівнях. 1. Рівеньсередньоїтретиногомілки. Проекція вел-гом. Арт – лінія проведена: від (зверху) на 1см всерединувідмедіального краю вел-гом. Кістки,до (знизу) по серединіміжмедіальноюкісточкою і пятковимсухожилком. При розрізікінцівказігнута і ротовананазовні; розріз 6-8 см, розсікаютьшкіру, підшкірнукл. і поверзневуфасцію, по зонду розсікаютьфасціюгомілки, далірозріз. Камбалоподібниймяз і розсуваютьтупимигачкамимяз і оголююссудиннонервовий пучок. 2. ---Позадумедіальноїкісточки. Дугоподібнийрозріз 5-6 см, щоогинаємедіальнукісточку. Розсік. Шкіру, підшк. Кл.іпов. Фасцію; на зондірозсік. Утримувачсухожилків-згиначів. Задняве-гом. Арт. Знахспереду нерва і міжсухожилкамидовгогозгиначапальців і довгогозгинача великого пальця. 3. Оголеннятильної арт. Стопи. Проекціявідсерединиміжкісточками (вгорі) і до першогоміжплесновогопроміжку(внизу). Розріз 56 см ,розсік. Шкіру, підшк. Кл. і пов. Фасцію. Тильнуфасцію стопи розсік. На зондізовнівідсухожилковоїпівипіхвидовгогорозгинача великого пальця стопи. В суд-нерв. Пучку артеріяззовнівіднерва. | |
| Просмотров: 833 | Загрузок: 21 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |