| Главная » Файлы » Шпаргалки » Шпаргалки |
Все про господарчу діяльність
| [ Скачать с сервера (303.9 Kb) ] | 25.01.2018, 20:10 |
| 1. Господарська діяльність: поняття та види. Конспект: Господарська діяльність - така діяльність суб'єкта господарювання, яка здійснюється в сфері сусп виробництва і спрямована на виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт. ГК: це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Доктринальна: Госп діяльність - це така сусп корисна діяльність суб'єктів господарювання щодо викон робіт, надання послуг, що здійсн з метою їх реалізації за плату (як товару), що грунтується на поєднанні приватних і публічних інтересів і здійснюється професійно. Госп діяльність має ринкову орієнтацію (свобода вибору, договору тощо), а також соціальне спрямування (діють певні обмеження). Крім ГКУ є деякі інші визначення госп діяльності: ЗУ про зовнішню економічну діяльність, cт. 1; ПКУ ст. 14; Ознаки господарської діяльності: 1) особливий склад суб'єктів господарської діяльності (суб’єкти господарювання); 2) особлива сфера де здійснюється діяльність (сфера суспільного виробництва); 3) вартісний характер результатів госп діяльності і цінового визначення (цінова визначен); 4) провадження госп діяльності для задовол потреб інших осіб; 5) провадж госп діяльності професійними особами (на проф засадах); 6) результати госп діяльності перебувають в госп обороті і функціонують як товар 7) госп діяльність поєднує приватні та публічні інтереси (держави, суспільства) Принципи Господарської діяльності: Ст. 6 ГК: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Види господарської діяльності: - Легальний підхід за кодексом (підприємницька і некомерційна діяльність) - Доктринальний Легальна: Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Ст. 42 ГКУ ознаки підприємницької діяльності: самостійність, ініціативність, ризиковість, систематичність, мета – економ та соц результати, отримання прибутку. Підприємництво є основним видом господарської діяльності. Основні положення щодо здійснення підприємництва встановлені нормами глави 4 ГК (ст. 42-51). Згідно з ч. 1 ст. 43 ГК "Свобода підприємницької діяльності" підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Згідно з ч. 1 ст. 52 ГК некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання держ або комун секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст. 12 ГК забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного ОДВ чи ОМС. Замість мети отримання прибутку - досягнення певних соц-економ результатів. Ознаки некомерційної госп діяльності: самостійність, систематичність, ініціативність, мета - досягнення певних соц-економ результатів. Крім зазнач у ст. 52 ГКУ може бути віднес те, що вона не може здійсн без відповідного фінансування, воно здійснюєть власником майна, органом. Така діяльність притаманна казеним підприємствам та комунал. Фінансування у разі збитковості здійсн за рахунок власника. Здійснення некомерційного господарювання зумовлює залежність від засновника, власника майна. У разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення ГК та інших законів, якими регулюється підприємництво (ч. З ст. 53 ГК). На суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються ГК та іншими законодавчими актами (ч. 1 ст. 54 ГК). За предметом виділ таку госп діял: - банківська; - виробнича; - торгівельна; За ринком: - госп діял що провад резидентами - не резидентами До різновидів госп діял віднос госп забезпеч діяльності негосподарюючих суб'єктів, це діял яка спрямов на створ і підтримання необхідних матеріально технічних умов функціонування, що здійсн за участі самих субєктів господарювання. ГК: Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів. 2. Господарські правовідносини: поняття, ознаки, види. Конспект: Господарські відносини - відносини, що виникають в процесі здійснення і організації здійснення господарської діяльності. Підручник: Господарсько-правова концепція і ГК (ст. 1) визначають господарські відносини у власному (спеціальному) розумінні. А саме: господарськими є відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Господарські відносини як предмет регулювання складаються лише з двох елементів - організаційного (організація виробництва, обігу) і майнового. Сукупність господарських відносин у такому вузькому розумінні є предметом господарського права. За предметом у такому розумінні господарське право вирізняється з інших галузей права, норми яких діють у сфері господарювання. Ст. 4 ГКУ перелік відносин, що виникають у сфері господарської діяльності, але НЕ є господарськими відносинами: - майнові і особисті немайнові, що регулюються ЦК; - земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря; - трудові відносини - фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; - адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання; - відносини за участю суб’єктів господарювання, що виникають у процесі виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Ознаки господарських відносин: 1) обмежене коло суб'єктів (фіз особа, яка не має статусу учасн госп діял - не є суб'єктом госп відносин). Підручник та ГК: суб'єкти господарювання; споживачі; ОДВ та ОМС, наділені господарською компетенцією; громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. 2) поєднання у господарських відносинах організаційних і майнових елементів. Підручник: Таке поєднання викликане тим, що однією з правових підстав виникнення та функціонування господарських правовідносин між суб'єктами господарювання та їх контрагентами є, зокрема, державні замовлення і державні завдання (ст. 13 ГК). Правовою підставою виникнення господарських правовідносин є рішення їхніх суб'єктів укласти відповідний договір: господарський (ст. 184 ГК) або організаційно-господарський (ст. 186 ГК). Ці рішення ґрунтуються, зокрема, на планах учасників господарських відносин (плани економічного і соціального розвитку, бізнес-плани тощо). 3) матеріальний зміст господарських відносин: сусп виробництво, реалізація (виконання робіт, надання послуг). Основна тріада: виробництво продукції; виконання робіт; надання послуг; Види господарських відносин: Легальна класифікація (за ГК): госп-виробничі, організаційно-госп, внутрішньогосподарські. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. (З конспекту) Міжгосподарські - виник між юр рівними суб'єктами господарювання. За характером правовідносин розрізняють: - відносини з безпосереднього здійснення господарської діяльності (виробництва та реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг); - відносини з організації господарської діяльності (державна реєстрація, ліцензування, патентування, квотування та інші форми державного регулювання господарської діяльності). За взаємним становищем сторін правовідносини поділяються на: - горизонтальні, учасники яких рівноправні; - вертикальні, в яких одним з учасників виступає орган управління, в тому числі власник майна чи уповноважений ним орган. За сферою дії правовідносини поділяються на: - внутрішньогосподарські, що виникають всередині господарської організації між її структурними підрозділами, а також між господарською організацією та її структурними підрозділами; - міжгосподарські (зовнішньо-господарські), що виникають між юридично самостійними суб'єктами господарювання. За галузями господарювання і сферами управління, в яких вони виникають і функціонують, виділяють такі правовідносини: - у галузі промисловості; - у галузі сільського господарства; - у галузі транспорту; - у галузі капітального будівництва; - у сфері приватизації; - у сфері антимонопольного (конкурентного) регулювання; - у сфері зовнішньоекономічної діяльності тощо. 3. Методи господарського права. Конспект: Методи ГП - це є сукупність способів регул впливу норм ГП на поведінку суб'єктів господарювання. Будуються на 2 основних принципах. Імперативний - підпорядкованість, та диспозитивний - рівність сторін. В теор ГП виділ 3 основні методи: 1) Метод автономних рішень - спроможність сприймати автономно, провадити діяльність самостійно. 2) Метод владних приписів - субєкт зобов'язаний дотрим закону. 3) Метод рекомендацій - передбачає видання компетентними органами адресованим суб'єктам пропозицій, рекомендацій. Окремі автори виділ 4 метод: метод координації - забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін, кожна з яких не вправі нав'язувати свої умови іншій стороні. Рішення приймаються на основі компромісу. Деякі автори виділ метод рівного підпорядкування всіх учасників госп відносин в сусп регулюванні, що створює партнерські взаємовідносини (іноді цей метод пропонують замість всіх інших). Підручник: Методи господарського права - це сукупність способів регулюючого впливу норм господарського права на поведінку суб'єктів господарських правовідносин. Концептуально методи господарського права будуються на двох принципах: загально-дозвільному ("дозволено все, що не заборонено законом"), за яким діють підприємства і підприємці, та зобов'язуючому ("суб'єкти господарського права зобов'язані і мають вчиняти те, що на них покладено законом"). Цей принцип в основному стосується органів державного управління економікою. Як зазначається в статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Господарські відносини є комплексними відносинами. Вони поєднують у собі організаційні і майнові (вартісні) елементи. Тому у господарському праві як комплексній галузі права загалом діють три (а не один, як у некомплексних галузях) основні методи правового регулювання. При цьому щодо певних конкретних відносин може діяти лише один з названих методів. Інші ж відступають на "другий план" і застосовуються тоді, коли це прямо передбачено (не заборонено) законодавством, якщо в них виникає потреба. В умовах становлення ринкової економіки переважно застосовується метод автономних рішень суб'єктів господарських відносин. Він ґрунтується на тому, що суб'єкти господарювання мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України. Це означає, що суб'єкти господарських відносин самостійно: а) планують свою господарську діяльність; б) в межах законодавства вільно обирають предмети господарських договорів і визначають зобов'язання в них, інші умови господарських взаємовідносин. Існує ще метод владних приписів (вимог законів і вказівок компетентних органів, обов'язкових для суб'єктів господарських відносин). Згідно з ним діяльність (поведінка) суб'єктів господарювання підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством. Це, зокрема, обов'язковість дотримання заборон закону щодо здійснення господарської діяльності (ліцензії, квоти, спеціальні режими тощо), обов'язок визначених у законодавстві суб'єктів господарювання укладати з державою державні контракти та ін. У господарському праві діє також метод рекомендацій. Держава регулює поведінку суб'єктів господарських відносин шляхом рекомендованих моделей відповідних правовідносин. Наприклад, примірні форми договорів щодо окремих видів відносин, методичні рекомендації стосовно окремих видів діяльності у сфері господарювання - це приклади застосування державою зазначеного методу. Залежно від конкретних господарських ситуацій, інтересу держави стосовно тих або інших господарських відносин та інших чинників, що регулюють господарське життя, можуть використовуватися будь-які із зазначених методів, виходячи з того, який з них буде найефективнішим. Стаття 5 ГК: Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання (по суті, автономних рішень) та державного регулювання (по суті, владних приписів) макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. 4. Поняття, ознаки та система господарського законодавства Господарське законодавство - це сукупність нормативно-правових актів та правових норм, які регулюють відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності та керівництва (у т. ч. організацію) такою діяльністю. Господарське законодавство складає нормативну основу господарського правопорядку - правил організації, безпосереднього здійснення та управління господарською діяльністю. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Господарське законодавство складається з великого масиву взаємопов'язаних нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють господарські відносини. | |
| Просмотров: 514 | Загрузок: 20 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |