| Главная » Файлы » Мои файлы |
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про фермерське господарство
| [ Скачать с сервера (53.3 Kb) ] | 13.04.2017, 11:24 |
| ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 45, ст.363 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2864-IV ( 2864-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.560 N 1048-VI ( 1048-17 ) від 03.03.2009, ВВР, 2009, N 29, ст.390 N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535 N 1661-VI ( 1661-17 ) від 21.10.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.22 N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.41 Кодексом N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 Законами N 3523-VI ( 3523-17 ) від 16.06.2011, ВВР, 2012, N 4, ст.18 N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } { У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики" у відповідному відмінку згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України. Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Поняття фермерського господарства 1. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. 2. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. 3. Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп. 4. Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України. Стаття 2. Законодавство про фермерське господарство 1. Відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Земельним кодексом України ( 2768-14 ), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. 2. Цей Закон не поширюється на громадян, які ведуть особисте селянське господарство або які використовують земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби. Стаття 3. Члени фермерського господарства 1. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). 2. При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту. 3. Для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти). { Статтю 3 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1661-VI ( 1661-17 ) від 21.10.2009 } Стаття 4. Голова фермерського господарства 1. Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. 2. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. 3. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. 4. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом. Розділ II СТВОРЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Стаття 5. Громадяни, які мають право на створення фермерського господарства Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. { Частина перша статті 5 в редакції Закону N 3523-VI ( 3523-17 ) від 16.06.2011 } Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса. { Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 } Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту. { Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом N 1048-VI ( 1048-17 ) від 03.03.2009 } Для облаштування відокремленої садиби фермерському господарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво під'їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем. Переселенцям, які створюють фермерське господарство в трудонедостатніх населених пунктах, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, надається одноразова грошова допомога за рахунок державного бюджету у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. { Статтю 6 виключено на підставі Закону N 3523-VI ( 3523-17 ) від 16.06.2011 } Стаття 7. Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства 1. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. • У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. • До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. { Частину першу статті 7 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 3523-VI ( 3523-17 ) від 16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } { Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3523-VI ( 3523-17 ) від 16.06.2011 } 2. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. 3. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. 4. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем. 5. Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай). 6. Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод. 7. Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. 8. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності. Стаття 8. Державна реєстрація фермерського господарства 1. Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. { Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010 } { Частину другу статті 8 виключено на підставі Закону N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010 } { Частину третю статті 8 виключено на підставі Закону N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010 } { Частину четверту статті 8 виключено на підставі Закону N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010 } { Частину п'яту статті 8 виключено на підставі Закону N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010 } Розділ III ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ Стаття 9. Надання допомоги фермерським господарствам { Назва статті 9 в редакції Закону N 2864-IV ( 2864-15 ) від 08.09.2005 } 1. Новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років), фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. { Абзац перший частини першої статті 9 в редакції Закону N 2864-IV ( 2864-15 ) від 08.09.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1048-VI ( 1048-17 ) від 03.03.2009 } Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств. 2. Кошти Державного бюджету України спрямовуються на меліорацію земель, у тому числі їх зрошення та осушення, а також на консервацію та рекультивацію малопродуктивних сільськогосподарських угідь, на придбання сільськогосподарської техніки (комбайнів, тракторів, автомашин, бульдозерів, сівалок тощо). 3. За рахунок місцевих бюджетів фермерським господарствам може надаватися допомога у будівництві об'єктів виробничого і невиробничого призначення, житла, проведенні заходів щодо землеустрою. 4. Порядок використання коштів Державного бюджету України для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам, фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам установлюється Кабінетом Міністрів України ( 1102-2004-п ). { Частина четверта статті 9 в редакції Закону N 2864-IV ( 2864-15 ) від 08.09.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1048-VI ( 1048-17 ) від 03.03.2009 } Стаття 10. Український державний фонд підтримки фермерських господарств { Назва статті 10 в редакції Закону N 2864-IV ( 2864-15 ) від 08.09.2005 } Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту ( v0119555-04 ), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Стаття 11. Використання коштів Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств. | |
| Просмотров: 352 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |