| Главная » Файлы |
| Всего материалов в каталоге: 6305 Показано материалов: 6241-6250 |
Страницы: « 1 2 ... 623 624 625 626 627 ... 630 631 » |
|
ВСТУП Закріплення в Конституції України демократичного напрямку розвитку політичної системи й проголошення України правовою державою передбачає, що українська спільнота нині стоїть на межі перетворення на громадянське суспільство, однією з важливих рис якого є загальна повага до приватного життя людини. Однак її рівень в сучасному українському суспільстві є недостатній, про що свідчать численні неправомірні втручання в сферу особистого життя ("касетні" скандали, публікації приватних паперів, фотографій і подробиць інтимного життя осіб без їх дозволу, свавільні проникнення в житло тощо). Одним з ефективних засобів підвищення поваги до приватності є правова охорона особистого життя людини від неправомірних втручань. Відповідні правові норми, виконуючи свою ідеологічну функцію, виховують у людей цінування свого особистого життя та повагу й невтручання в особисте життя інших. Особливу роль в правовій охороні особистого життя відіграють новели ЦК України від 16 січня 2003 р., в яких знайшли своє розгорнуте закріплення особисті немайнові права фізичних осіб, спрямовані на охорону особистого життя. Зважаючи на новизну цих норм та недостатність практики їх застосування, постає необхідність їх науково-теоретичної розробки. |
|
1. Загальні положення 1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест” (надалі - Товариство) утворене його учасниками відповідно до Установчого договору від року та у відповідності до вимог чинного законодавства України на необмежений термін. 1.2. Найменування Товариства: повне українською мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю"Інтерагроінвест”; скорочене українською мовою: ТзОВ "ІАІ ”; |
|
Акти органів конституційного контролю Віднесення актів органів конституційного контролю до джерел КПЗК є неоднозначним, що обумовлюється наступним: 1. Віднесення таких актів до джерел права може розглядатися як порушення принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу судову, оскільки традиційно до вказаного принципу судова гілка влади не може здійснювати функції правотворення. Втім слід зважати на те, що відповідно до класичного принципу поділу влади так само органи законодавчої влади не повинні здійснювати формування виконавчої гілки влади. Однак, як вказувалося вище, в сучасних умовах в парламентарних державах відбувається відхід від традиційного розуміння принципу розподілу влади, а отже не можна виключати можливість органами конституційного контролю здійснювати нормотворчі повноваження. |
|
План Ведення 3 1)Необхідність і значення страхування від нещасних випадків 5 2)обовязкове страхування від нещасних випадків в Україні.Особливості та характеристика окремих видів страхування 10 3)добровільне індивідуальне і колективне страхування від нещасних випадків. 19 Література 25 |
|
Об'єкт обшуку - це те, відносно чого (чи кого) здійснюєть¬ся обстеження. Найбільш поширеними об'єктами обшуку є: жилі приміщення (будинок, квартира, дача, номер готелю тощо); виробничі, торговельні, службові та інші нежилі приміщення (офіси, кабінети службових осіб, виробничі дільниці, підсобні приміщення тощо); ділянки місцевості (садиба, сад, город тощо); автотранспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, причепи до них); жива людина (її тіло, одяг, взуття та інші носильні речі). Отже, до об'єктів обшуку відносяться будь-яке місце, будь- яка особа, якщо є достатні підстави вважати, що у цьому місці чи у даної особи можуть бути знаряддя злочину, предмети та цінності, які мають значення для справи. |
|
План 1. Необхідність, сутність і специфіка страхування сільськогосподарських тварин 2.основні умови страхування тварин у сілському господарстві 3.проблеми та преспективи розвитку страхування сільскогосподарських тварин в Україні |
|
Світогляд є необхідною складовою людської свідомості та пізнання. Світогляд - комплексна форма свідомості, яка охоплює самі різні «пласти» людського досвіду - здатне розсовувати вузькі рамки повсякденності, конкретного місця і часу, співвідносити дану людину з іншими людьми, включаючи і тих, що жили раніше, житимуть потім. У світогляді накопичується досвід з'ясування смислової основи людського життя. Кажучи про світогляд у великому суспільно-історичному масштабі, мають на увазі переважаючі на тому або іншому етапі історії гранично загальні переконання, принципи пізнання, ідеали і норми життєдіяльності, тобто виділяють загальні риси інтелектуального, емоційного, духовного настрою тієї або іншої епохи. Кожна людина або соціальна група, виділена за тією або іншою ознакою (наприклад, по класовій приналежності, соціальному положенню, рівню освіти, професії, прихильності до якої-небудь релігії і іншим), має власні, не у всьому співпадаючі з іншими, а іноді і дуже найзагальніші уявлення про світ, що сильно відрізняються від них, і життєві програми. |
|
Дорогоці́нне камі́ння (рос. драгоценные камни, англ. gemstones, precious stones, нім. Edelsteine m pl) — природні та штучні (синтетичні)мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Коштовне каміння, самоцвіти — різні за складом і будовою мінерали, переважно кристали, з особливими властивостями: гарно забарвлені, з яскравим блиском, високою прозорістю, сильним променезаломлюванням, значною твердістю тощо. До дорогоцінного каміння належать як природні, так і штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Використовують у ювелірній справі, буровій техніці, оптиці тощо. До дорогоцінного каміння відносять і мінеральні тіла органічного походження як перли, бурштин, корали. Історія Археологічні розкопки, проведені на вельми багатих самоцвітами територіях Індії та М’янми, свідчать, що давнє населення прикрашало себе, свою зброю та начиння вже у VIII – VI тис. до Р.Х. (використовували здебільшого місцеві халцедони, агати, нефрити, які легко виявити й добути). Самоцвіти згадуються в одному з найдавніших літературних творів людства „Епосі про Гільгамеша”, створеному в Давньому Шумері у ХХII ст. до Р.Х. Окремі відомості про мінерали можна знайти в індійських „Ведах” (ХI – Х ст. до Р.Х.). Найдавніші погляди китайських мислителів на коштовні камені викладені в трактаті „Сан-Хей-Дін” („Давні розповіді про гори та лю-дей”), який описує 17 мінералів і датований серединою I тис. до Р.Х. Най-вагомішими працями античного світу в галузі мінералогії слід вважати трактат Теофраста „Про камені” (IV ст. до Р.Х.) і енциклопедичний труд Плі-нія „Природнича історія” (77 р. нашої ери), в який зокрема входить том „Природнича історія копалин”. В індуїстських книгах „Гарудапурана” й „Агастімата” (раннє середньо-віччя) міститься вчення напівлегендарного ченця Агастьї про дорогоцінні камені. Розвиток релігійних уявлень сприяв відношенню до рідкісних каменів, як до магічних супутників богів. Зображення єгипетської богині Хатхор поєднували з бірюзою та малахітом. Бога Вішну зображували в Індії з яскравим рубіном на грудях (рис...). Третє око Шиви в храмових статуях іноді оздоблювали дорогоцінним алмазом. За розповіддю Геродота храм Геракла в Тирі прикрашав стовп, виточений з валуна зеленого берилу. Смарагди оточували богиню Фуру в храмах доколумбової Америки. Богам щедро жертвували їх улюблені камені. Численні згадки самоцвітів у Біблії (середина II тис. до Р.Х.) свідчать про використання їх в культових обрядах і в широкому вжитку (загалом у Біблії згадується 31 дорогоцінний камінь). Так, наперсник (нагрудна чотирикутна пектораль) першого первосвященика Аарона містив 12 дорогоцінних каменів. Сам Бог наказав як створити наперсник: „І понасаджуєш на йому оправлене каміння, чотири ряди каміння; один ряд: сард, топаз і смарагд, ряд перший; а другий ряд: гранат, сапфір і діамант; а ряд третій: опал, агат і аметист; а четвертий ряд: хризоліт і онікс і яспіс; оправлені в золото будуть вони в своїх кубельцях. І будуть камені по іменам синів Ізраїлевих, дванадцять по іменам їх; вирізані як печатка, кожен із ім’ям своїм буде, по дванадцяти колінах” (Друга книга Мойсея, 28: 17–21). Однією з перших книг слов’янського світу, де зустрічаються свідоцтва про коштовні камені, є „Ізборник Святослава” (ХI ст.). |
|
Зміст: 1. Вступ 2. Склад 3. Отримання 4. Шляхи використання 5. Переваги та недоліки 6. Список використаної літератури |
|
ПЛАН РЕФЕРАТУ: 1.Загальна характеристика таксового методу відшкодування шкоди. 2.Особливості таксового методу відшкодування шкоди, завданої об’єктам екології . 3.Порядок та особливості застосування таксового методу відшкодування шкоди, завданої екологічним об’єктам. 4.Висновки 5.Спісок використаних джерел |